25 березня - День пам`яті В`ячеслава Чорновола

   

Доля кидала його в найнижчі  низини і підіймала до найвищих висот. Тесляр, редактор, літературний критик, політв'язень, журналіст, кочегар, лідер партії Народний Рух України,  ініціатор заснування Української Гельсінської спілки - це все про Вячеслава Чорновола. Він був тричі ув` язнений радянською владою, але зумів підняти міжнародну громадськість на захист політв`язнів у Радянському Союзі. Чорноволова біографія - типова для генерації шістдесятників.

   

 У квітні 1967 року у Львові Чорновіл завершив укладання збірника "Лихо з розуму (портрети двадцяти "злочинців")", який відразу ж іде в самвидав, а незабаром виходить друком у Парижі. Цим твором автор викрив антилюдяну радянську систему, зробив грунтовний аналіз несправедливого арешту, а потім засудження двадцяти інтелігентів. Вихід книги став подією світового значення. Це була перша закордонна публікація матеріалів українського Опору після тридцятих років, яку автор відповідально підписав власним іменем і за яку був заарештований  і засуджений  до 3 років позбавлення волі у виправно-трудовій колонії. 

    З 1970-го мешкав у Львові, вів правозахисну діяльність, редагував нелегальний "Український вісник". У січні 1972 року його знов заарештували і за антирадянську агітацію і пропаганду засудили до 6 років ув`язнення і 3 років заслання. Термін відбував у мордовських таборах. У квітні 1980 року новий арешт і 5 років ув`язнення.  У 1983 році звільнений за протестом прокурора Якутської АСР, працював у місті Покровську кочегаром, продовжував правозахисну діяльність.

   

За часів "перебудови" Вячеслав Чорновіл з дисидента стає державним діячем. У 1990, 1994 і 1998 роках обирався до Верховної Ради України. Він став депутатом і активно боровся за незалежну українську державу. У 1991 році балотувався на посаду Президента України. У 1989 році він був одним із засновників Народного руху України за перебудову, у грудні 1992 року він очолив НРУ, який під впливом Чорновола перетворився на політичну партію. 

 
  25 березня 1999 року він загинув у Київській області. Це була нібито автокатастрофа, але її обставини  дотепер залишаються остаточно нез`ясованими. На місці аварії стоїть тепер хрест з ім`ям Вячеслава Чорновола.  

Все, що мав у житті, він віддав

Для одної ідеї,

І горів, і яснів, і страждав,

І трудився для неї.

І.Франко "Мойсей"    

     І це справді сказано також і про нього. Цією ідеєю була для Вячеслава Чорновола його й наша Україна.

     Серед багатьох талантів, якими було наділено Вячеслава Чорновола, найпотужнішим його обдаруванням був талант літератора -журналіста з вибуховою силою звучання й здатністю впливати, переконувати.

 "...вдача в нього невгамовна, його буквально розпирає від ідей та задумів... він пробував "і малювати в майстерні Алли Горської, і вигадливі витинанки робив з паперу, і роль грати в нашому студійному театрі, і на дипломних театральних виставах був неодмінно перший глядач, і телефільм планував зняти про художницю Караффу-Корбут. Та найголовнішим для нього був, мабуть, діалог. Він заводився з півоберта, буквально пірнав у суперечку, й аргументував свою позицію дуже цікаво, заходячи з цілком несподіваного боку, - а суперечники поруч були неабиякі!", - згадував про Вячеслава Чорновола Лесь Танюк.     

        Він мав велику українську бібліотеку, в якій було багато старих українських назв, маловідомих українському загалові.  Саме вона була його містком з мистецтва в політику. Як згадував Лесь Танюк "...книжки були поєднані між собою незримим пунктиром; він постійно ніби полемізував з кожною - чітко знав, де яка стоїть чи лежить, користувався численними закладками, міг вихопити книжку з полиці чи з-під ліжка й цитувати цілі абзаци, щоб тут же підкріпити їх витягами з іншого видання, полярного чи паралельного". Про кожного із сучасних авторів він мав свою власну думку, добре знав класичну російську літературу, читав світову, його цікавили люди й біографії: Тарле і Моруа, Кампанелла і Галуа. Бо він стверджував, що "людину можна доконечно впізнати лише через добу, як і добу - через людину".                                                                                                                                                                                                      Література:                                                                                                                                                    Чорновіл В. Твори:У 10-ти т. - Т. 2. "Правосуддя чи рецидиви терору?". "Лихо з розуму". Матеріали та документи 1966-1969рр./ Упоряд. Валентина Чорновіл. Передм. Лесь Танюк. - К.: Смолоскип, 2003. - 906 с., іл.  

Чорновіл В. Твори:У 10-ти т. - Т. 3./ Упоряд. В. Чорновіл. Передм. М. Косів - К.: Смолоскип, 2006. - 976 с., іл.

Деревінський В.Ф. В'ячеслав Чорновіл: дух, що тіло рве до бою. - Х.: Віват, 2016. - 496 с., іл.                                                                                                                                                                                    Підготувала Наталія Ущенко.                                                                                                                                                                                                

Міжнародний день боротьби за права жінок

 Міжнародний жіночий день - це особлива дата для жіноцтва. Адже в усьому світі ЗМІ та громадськість ще раз акцентують увагу на рівних правах жінок та чоловіків у соціумі, обговорюють боротьбу із сексизмом, домашнім насильством та гендерну рівність. 

   

У 1857 році саме 8 березня текстильниці Нью-Йорку (США) вийшли на страйк, вимагаючи рівну оплату праці із чоловіками. Офіційний статус свято отримало завдяки Кларі Цеткін та Розі Люксембург, які виголосили ідею святкування Дня солідарності жінок у боротьбі за повні політичні, економічні та соціальні  права на 3-й комуністичній інтернаціональній зустрічі 1921 року. Після Другої світової війни день не відзначався, і лише в 1974 році відновлюється рух жінок і традиція жіночого руху. 1975 року (в Міжнародний рік жінки) день був визнаний ООН як Міжнародний жіночий день.   Завдяки жіночому руху жінки  вибралися з обіймів побутових справ та почали втілювати свої мрії в науці, політиці,отримали право голосу на виборах. Більшість європейських країн дозволили жінкам голосувати в 20- му столітті. Найпізніше - це зробила Швейцарія, але у кількох країнах світу таке право досі не реалізоване. 

    День жінок в Україні має давню історію. Своїми коренями він сягає ще тих, часів, коли  Організація О`бєднаних Націй уперше проголосила його на міжнародному рівні в 1975 році. Вже із часом Міжнародний жіночий день романтизували  та перетворили на свято подарунків.  

    Суперечки, чи варто залишати Міжнародний жіночий день офіційним святом продовжуються.

       Адже комуністичний флер свята у суспільстві не пропадає. Восени до Верховної Ради України був внесений законопроєкт про скасування додаткового вихідного дня на честь 8 березня. Але закон так і не прийняли. "Свято весни, любові та краси" - саме так дедалі частіше називають 8 березня, а не справжній вираз феміністського руху. "Право на освіту, власність, голосування на виборах - усе це здобули для нас феміністки. Саме завдяки їм ми можемо обирати : бути нам бізнес-леді чи домогосподарками, чайлд-фрі чи матерями кількох дітей, заміжніми чи ні, а також яку освіту здобувати, де й ким працювати, за кого голосувати тощо".  (Кур`ята Ніна. Право на права //   Український тиждень. - 2021. -  №9. - С. 13). 

   

За останні роки Україна досягла важливого прогресу в подоланні гендерної нерівності. Наразі українські жінки успішно задіяні в усіх сферах суспільного життя, краще представлені в різних професіях, частково завдяки скасуванню в 2017 році радянського списку професій, які було визнано "занадто небезпечними" для жінок. Україна пишається жінками-новаторками, які впроваджують зміни на краще у різних галузях, таких як політика, розвиток громад, журналістика і військова сфера.

    Опитування групи " Рейтинг" (Пенсійний кур`єр. - 2021. - № 9) свідчать, що порівняно з даними 2015 року можна спостерігати поступове зменшення кількості українців, які вважають, що готуванням, господарством та вихованням дітей частіше опікується жінка. Проте близько 40 % опитаних переконані, що жінки замало представлені в політиці, 30 - 35% вважає, що їх недостатньо в правоохоронних органах та науці, 26% -  у армії, 19% - у бізнесі.

    Крім того, близько половини опитуваних погоджуються з твердженням, що наразі в Україні бракує партії, котра представляла б інтереси жінок, боролася проти домашнього насильства  та гендерної нерівності.  Також   жінки недостатньо представлені в органах влади, тому показово, що 82% респондентів підтримує прагнення жінок іти в політику. Можливість вільного вибору  - це і є рівність прав,  за це право і виходили на марші та демонстрації тисячі жінок по всьому світу сотню років тому.     

        Підготувала Наталія Ущенко.     

Замість золота і нафти – людський капітал…

20 лютого 2021 року Україна на державному рівні вже в одинадцяте відзначає Всесвітній день соціальної справедливості. Соціальна справедливість є загальновизнаною цінністю, що закріплена в документах світової спільноти (Декларація цілей розвитку ООН, Декларація Міжнародної організації праці про соціальну справедливість у цілях справедливої глобалізації).

В реалізації соціальної політики держав вона виступає як ключовий принцип. Соціальна справедливість існує як деякий феномен суспільної свідомості (правовій, релігійній, моральній, економічній). Ця категорія закріплюється в суспільній думці, що фіксує соціальну справедливість як винагороду, визнання за працею, забезпечення усім мінімумом соціально гарантованого рівня і якості життя, рівний доступ до соціальних благ (отримання освіти, збереження здоров’я, інформації, культурних цінностей).

В історії розвитку людської цивілізації поняття справедливості мало різне змістовне навантаження. Вищим рівнем розвитку справедливості вважалася донедавна побудова гармонійного національного суспільства на засадах народовладдя.

На думку сучасних українських вчених «поки що немає науково обґрунтованої міжнародної концепції справедливості, але існують проблеми, що спонукають до розробки цього питання» та вбачають, що «справедливість - це не абстрактно-філософське, а чітке конструктивно-технологічне поняття в системі держу правління» (В.Корж).

Нині соціальна справедливість найчастіше ототожнюється з бідністю. Згідно з міжнародними критеріями, якщо особа має менше ніж 1,9 долара на день, то йдеться про екстремальну бідність. Це є дуже небезпечним, оскільки скрута деформує свідомість.

Якщо наприкінці ХХ сторіччя наукова думка вбачала в понятті бідність відсутність доходів, то нині превалює думка, що свобода від бідності набагато важливіша, ніж доступ до багатства. Подолання бідності залишається стратегічною в переліку «Цілей розвитку тисячоліття» (слідкуйте за виконанням цілей на http: // www. un.org /millenniumgoals /).

Новий підхід до боротьби з бідністю був запропонований разом з новим методом оцінки розвитку – індексом розвитку людського потенціалу, що є порівняльним показником різних параметрів, які впливають на рівень життя в країні (тривалість життя, освіта, ВНД на душу населення). Вважається, що в нову епоху знань та інформаційних технологій людський капітал може стати головним ресурсом. Програма розвитку ООН зафіксувала повільний, але стабільний прогрес у розвитку нашої країни: 74 місце серед 189 країн і територій, ділить цю позицію з Гренадою,Мексикою, Невісом.

Деякі цифри та факти.

Кількість безробітних у світі збільшилась з 200 млн до 470 млн В Україні зареєстровано у 2020 році 9,7% (1,643 тис.) безробітних.

За розрахунками ООН, у країнах Центральної та Східної Європи поріг монетарної бідності становить 5,05 доларів на день, тобто понад 4000 грн на місяць.

За підрахунками Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ, розрив у доходах 10% найбагатших та 10% найбідніших українців становить 40 разів.

Кількість українських заробітчан оцінюють у 3,2 млн осіб.

Невміння жити в нових умовах останнім часом називали проблемою 60-65% громадян, брак сучасних економічних знань – до 40%, брак упевненості у своїх силах та рішучості в досягнені цілей – до 30% українців.

«Вирішення проблеми нерівності, спирання на інновації та роботу з природою могли б допомогти людству зробити великий крок уперед, щоб усім разом підтримувати різні суспільства і планету в цілом», - зазначив Педро Консейсао в доповіді з розвитку людського потенціалу 2020 року в рамках Програми розвитку ООН.

Підготувала бібліограф ЦМБ ім. М. Коцюбинського Ольга Чирик

Використані джерела:

Віхров М. Психологія бідності / М. Віхров // Український тиждень. – 2019. - № 46 – С.14 – 15.

Мозоль Н. Сучасний погляд на справедливість / Н. Мозоль // Право України. – 2007. – № 5 - С. 39 – 44.

Шавалюк Л. Деградація в епоху розвитку / Л. Шавалюк // Український тиждень. - 2020. - № 9. - С.18 – 21.

Україна продовжує крокувати вперед до кращого розвитку людського потенціалу // Програма розвитку ООН. - Режим доступу: https://www.ua.undp.org/.../Ukraine-inches-forward-in...

Газета для керівників, бухгалтерів, кадровиків підприємств і не тільки...

   

 

           "Праця та зарплата" — всеукраїнська інформаційно - консультаційна газета для керівників, бухгалтерів, юристів, кадровиків підприємств і установ різних форм власності, заснована в 1992 році.

     У кожному номері газети подаються офіційні документи, постанови Кабінету Міністрів України, роз'яснення і консультації фахівців міністерств і відомств з питань оподаткування,трудового законодавства, оплати праці, пенсійного забезпечення, соціального страхування, бухгалтерського обліку, показники середньої заробітної плати (доходу) для призначення пенсій тощо. Виходить чотири рази на місяць.

          Чернігівська міська бібліотека імені М.М. Коцюбинського передплатила на 2021 рік газету "Праця  та зарплата" (https://pza.com.ua/).  Вже одержали сім номерів. 

    "Праця та зарплата" №7 за 17 лютого 2021 року містить такі консультації:

     - про оплату праці ...... с. 8-11

     - щодо припинення повноважень сільських рад .. с. 12

     - про  тривалість додаткової відпустки за роботу в шкідливих умовах праці ... с. 13

     - окремі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб .....с. 14

     - про сплату єдиного внеску ........с. 15

    Стаття "Стаж реальний, облік віртуальний"(с. 2-3) розміщена у рубриці "Актуально"- про облік трудової діяльності в електронній формі.

  Податкові нюанси  роз`яснює фахівець з оподаткування у статті "Податкова соціальна пільга в 2021 році" (c. 4-5).

    У рубриці "Інформує Мінсоцполітики України":

      - індекси для проведення індексації грошових доходів населення (с.4-5)       

      - компенсація за не виплачені своєчасно грошові доходи за 2012 - 2020 рр. (с.7) 

    У рубриці "Радимо прочитати" головний бібліограф Державної науково-технічної бібліотеки України інформує про нові видання з економіки, менеджменту, логістики, оподаткування, які вийшли у світ у 2020 році. 

    Бібліотека зберігає газету три роки.

    За інформацією звертайтесь за телефоном:

                    (0462) 77-51-20    

             

20 лютого - День Героїв Небесної Сотні

    20 лютого 2014 року стало знаковою датою в новітній історії України. Сім років поспіль цього дня в нашій державі відзначають День Героїв Небесної Cотні. 

   В часи великих подій і випробувань найбільше проявляються і визначаються, формуються і гартуються характери, духовні, фізичні прояви людей, цілих націй, народів. 

    У листопаді 2013-го - лютому 2014 року громадяни України, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини та європейське майбутнє своєї держави, змінили хід історії країни. Тоді на Майдан вийшли справжні патріоти.  

    Герої Небесної Сотні - українці та іноземці, віддали життя під час Революції гідності. Євромайдан уже стає історією, відходить на другий план на тлі російської військової агресії. Існує небезпека, що ця велика подія в житті нашої країни з часом втратить свою значущість, буде по-іншому трактована різними  істориками.  І як важливо, щоб все це було відтворено, закарбовано, передавалось від покоління до покоління.

    Парламент 295 голосами ухвалив постанову до річниці Революції гідності і  дав чітку політичну оцінку подій, які сталися сім років тому:

    "Революція Гідності - один з ключових моментів українського державотворення та виразник національної ідеї свободи. Пам` ять про героїчний чин Небесної сотні є частиною історії національного державотворення". 

    На вшанування пам`яті Героїв Небесної Сотні читальний зал бібліотеки імені М. Коцюбинського організував книжкову виставку-інсталяцію, де зібрані книги з численними фото, документами; детальні хроніки подій та індивідуальні історії учасників Революції гідності, які віддали своє життя,  аби Україна  та всі ми стали вільними. Ця виставка заради того, аби пам`ять  про величезну самопожертву Героїв Небесної Сотні назавжди залишилась в серцях українців.   

Верховна Рада запровадила електронні трудові книжки

    

Верховна Рада ухвалила Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі."

    Документ має на меті запровадження обліку трудової діяльності працівника в електронній формі, а також законодавче врегулювання питання щодо автоматичного призначення пенсії за віком через особистий електронний кабінет особи на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду. Реформа обліку трудової діяльності працівника полягає у поступовій відмові від паперових трудових книжок.

    Закон установлює п`ятирічний  перехідний період для включення до Державного реєстру відомостей із паперових трудових книжок про трудову діяльність працівника. Протягом цього періоду застосовуватиметься як паперова так і електронна форма уже наявних або внесених відомостей про трудову діяльність працівника з Державного реєстру.

    Документ визначає, що внесення відомостей про трудову діяльність до Державного реєстру через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду у вигляді сканованих або оцифрованих копій передбачених законодавством документів (трудової книжки, довідок тощо) здійснюється працівником і роботодавцем з обов`язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису.

    Після внесення відомостей про трудову діяльність працівника до державного реєстру роботодавець зобов`язаний видати оригінал паперової трудової книжки йому на руки під підпис, при цьому також передбачено обов`язок роботодавця вносити на вимогу працівника до паперової трудової книжки записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення.  

    За матеріалами газети: Праця та зарплата  №6 10 лютого 2021р. www.pza.com.ua  

    
 

29 січня - День пам`яті Героїв Крут

     

   
На вшанування пам`яті Героїв Крут у читальному залі бібліотеки імені М. М. Коцюбинського розгорнуто книжкову виставку-пам`ять, яка поверне читача у ті далекі часи історії визвольних змагань 1917- 1921 років, коли велась героїчна боротьба за утвердження української державності і незалежності . 

      Книги, представлені на виставці розкривають історичний перебіг бою під Крутами і Бахмачем, значення цієї події в історії України. Наукові статті, документи, фотоматеріали аналізують подвиг героїв Крут у контексті Української революції 1917 - 1921 рр. і на тлі сучасної української історії.

     На виставці зібрані книги про  український військовий рух, українські армії 1917 - 1921 років, їх організації, а також умови, в яких українські військові боронили незалежність України. Науково-популярні видання і цікаві документи того періоду допоможуть відтворити атмосферу, в якій діяла армія і її роль у битві під Крутами.

    І хоча молодій українській армії не вдалось захистити незалежність України, цей період є одним із найяскравіших і найгероїчніших у минувшині нашого війська. Битва під Крутами назавжди залишиться в український воєнній історії, як приклад патріотизму і відваги українських вояків.  

"Вони щасливі, що могли купити своєю кров'ю такі вартости свому народові! Батьки, брати, сестри тих, котрих ми сьогодні ховаємо! Стримуйте сльози, що котяться з ваших очей, як стримую я. Бо ж, ті котрих ви ховаєте, доступили найвищого щастя - вмерти за отчизну! Їх слава і вдячна память про них житиме з нашою свободою разом, серед народу нашого однині до віку!" (із промови Голови Української Центральної Ради М. Грушевського на похоронах січовиків студентського куреня, що загинули під Крутами, 19 березня 1918 р.. Книга: Крути. Січень 1918 року: док., матеріали, дослідж., кіносценарій.- К., 2008. - 840 с.,іл.)  

    Пам'ять про Крути повернулася в Україну з відновленням її незалежності у 1991 році. Проєкт створення музею "Пам`яті Героїв Крут" у залізничних вагонах належить народному художнику України Анатолію Гайдамаці. Меморіальний комплекс "Пам`яті Героїв Крут" створено на місці бою збройних формувань УНР з військами більшовистської Росії 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути Борзнянського району Чернігівської області. Від меморіалу через дорогу відтворено залізничний перон Києва початку ХХ ст., який символізує відправлення на шлях до бою проти агресора, на шлях безсмертя. З обох боків перону на коліях розташовані 7 вагонів і залізнична платформа з гарматою. Праворуч від перону знаходяться платформа і три зали-вагони експозиції.