Через правову культуру - до громадянського суспільства

Вибрати мову

неділя, 27 червня 2021 р.

ДО 25-РІЧЧЯ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ. Конституція Пилипа Орлика.

      Дату 28 червня шанує і пам’ятає кожен свідомий українець, саме цього дня 1996 року на V сесії Верховної Ради II скликання було прийнято Основний Закон нашої Держави, яким закріплено правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, забезпечено права людини та громадянина. За історичними мірками, Конституція України – молодий документ, але своїм корінням сягає сивої давнини.
На переконання фахівців, становлення українського конституціоналізму розпочалося ще за часів Київської Русі, щоправда більш чітких форм цей процес набрав значно пізніше.1710 року було укладено Конституцію Пилипа Орлика, відому також під назвами «Пакти й Конституція прав і вольностей Війська Запорозького...», «Правовий уклад та конституції законів та вольностей Війська Запорозького...», «Уклад прав і вольностей Війська Запорозького та угоди...». Цей документ став першою українською конституцією, більш того, він вважається однією з перших у Європі конституцій демократичного суспільства.  Без перебільшення можна сказати, що Джеймс Медісон, автор Конституції США, скористався пізніше тими самими принципами демократії, що й Пилип Орлик.
 Конституція Пилила Орлика не тільки   видатна пам'ятка українського конституціоналізму.  Проблеми відображені у тексті документа,  співзвучні з тими, з якими доводиться стикатися Україні сьогодні. 
Історичні паралелі між козацькою добою і сучасною Україною засвідчують, що 310 років тому український народ понад усе прагнув звільнитися з-під   ярма Московської держави,| яка «неодмінно хотіла перетворити козаків на регулярне військо, а міста приєднати до своїх губерній».  У розділі ІІ Конституції Пилип Орлик просив шведського короля і його наступників нікому не вибачати «не лише зневаги прав ї вольностей, але й порушення кордонів і привласнення вітчизняних земель».Проте не тільки зовнішній ворог становив загрозу для України. «Дехто з гетьманів Війська Запорозького захоплювали собі необмежену владу, геть потоптавши рівність і звичаї, і свавільно встановлювали отой закон: «Так хочу - так повеліваю». Тоді, як і сьогодні, корупція    пронизувала усі верстви населення, руйнуючи країну зсередини. Про це багато йдеться у Конституції Пилипа Орлика. Водночас у документі закладено низку прогресивних антикорупційних заходів, таких як виборність на посади, незалежність «бюджетного процесу», фінансовий контроль, звітність тощо. Ключовою фігурою у протидії корупції та хабарництву був гетьман. Він мав «усією повнотою влади викорінювати надужиття і сам того остерігатися і не чинити, щоб не давати прикладу для наслідування іншим».
Найперше, чого прагнув Пилип Орлик, це очистити українську владу, зробити її демократичною, справедливою, вірною державі й українському народові. З цією метою, аби не допустити самодержавство, було запроваджено Генеральну раду, яка обмежувала гетьманські повноваження, маючи вплив її на зовнішню, і на внутрішню політику. З членами Ради гетьман мав «радитися про безпеку Вітчизни, про спільне благо і про всі громадські справи». Старшина, у свою чергу, повинна була радити «чесно й щиро, не дбаючи про жоден зиск - свій чи інших осіб». Фактично, гетьману відводилась роль, еквівалентна сучасній президентській, а Генеральній раді - парламентській.
Неабияку увагу в Конституції приділено запобіганню розкраданню державного майна і коштів. Цей святий обов'язок покладався на генерального скарбія. Він обирався на конкурсній основі. Цікаво, що претендувати на цю посаду міг «чоловік значний і заслужений, маєтний і порядний, який би сумлінно опікувався з відома гетьманового військовою скарбницею, пильнував млинів і доходів та обертав їх на громадські потреби, а не на власний зиск». За свою діяльність підскарбій звітував гетьману, але, незважаючи на це, останній не мав права «ані самовладно привласнювати собі громадських маєтностей і угідь Війська Запорозького, ані розподіляти їх під яким не було 6 претекстом іншим людям, менш заслуженим перед Вітчизною».
Фахівці стверджують, що Конституцію Пилипа Орлика не можна вважати конституцією в сучасному розумінні цього слова, проте її вплив на законотворчу діяльність в Україні важко переоцінити. Україна має власне джерело, з якого належить черпати основні ідеї правової держави.
  Вперше за 311 років оригінал Конституції Пилипа Орлика потрапить до України. 
      Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив подробиці переговорів, за результатами яких в Україну привезуть Конституцію Пилипа Орлика. За його словами, МЗС звернулося до Швеції з проханням «надати у позику оригінал латиномовної версії Конституції Пилипа Орлика (1710) для її тимчасового експонування в Україні в рамках святкування 30-ї річниці Незалежності».
Цікаво, що Конституція Орлика буде не єдиним шведським експонатом — Лінчопінгська міська бібліотека погодилась надати для тимчасового експонування в Україні Гетьманську булаву, яка, за легендою, після Гетьмана Івана Мазепи належала Гетьману Пилипу Орлику.
Довідка: Конституція була укладена у двох примірниках: староукраїнською та латинською мовами.
Конституція Орлика, написана латиною, зберігається в Національному архіві Швеції. Документ староукраїнською зберігається в Москві.
 Усім хто цікавиться історією і правом пропонуємо ознайомитися з добіркою видань читальної зали центральної бібліотеки ім. М. Коцюбинського.

ДО 25-РІЧЧЯ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

            

        Конституція України, якою ми всі пишаємося
зійшла на власному національному грунті, але водночас увібрала найкращі надбання світової політико-правової думки, загальновизнані міжнародно-правові стандарти, що засвідчило належність нашої держави до сім’ї цивілізованих демократичних країн, її прагнення стати гідним членом світового співтовариства. Венеційська комісія (транспарентний орган, який пильнує за дотриманням і якістю законодавства в Європі), визнала нашу Конституцію однією з найкращих у Європі. «У ній закладено високі соціальні гарантії, але немає механізмів реалізації. Конституція не винна, що її не виконують, - зазначає Лілія Григорович, народний депутат багатьох скликань («Голос України, 2021, 8 червня, №106). На жаль, фактично кожен новий Президент намагався в той, чи інший спосіб змінювати її. А варто лишень було створити механізми, що оптимізують її виконання.»
Конституція України – це пряме і реальне втілення ідеї державотворення, ідеї української держави. З прийняттям цього доленосного документа було закріплено правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.
У Основному Законі найвищою соціальною цінністю визнана людина, її життя, її здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека (ст. 3). Отже, її права і свободи проголошені стратегічним конституційним пріоритетом української держави.
З нагоди 25-річчя з часу ухвалення Верховною Радою України Конституції України працівники читального залу бібліотеки підготували виставку однієї книги. За даними соціологічних опитувань, лише 10% українців знають про свої права, закріплені в Основному Законі держави, тому на виставці звернено увагу на статті, які гарантують права і свободи людини і громадянина, які у новій Конституції істотно розширені. Так, уперше конституційно закріплено право на життя (ст. 27); право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34); право на страйк (ст. 44); право на правову допомогу (ст. 59); право на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України та право громадян у будь-який час повернутися в Україну (ст.33). Окрім ознайомлення з базовими правами та свободами, виставка розповідає про державні символи України, закріплені Конституцією України.


    Напередодні відзначення 25-річчя Конституції України та 30-річчя Незалежності України в Чернігівській міській центральній бібліотеці ім. М. М. Коцюбинського відкрилася виставка мистецьких робіт та фотографій воїнів АТО «АртБліндаж: російсько - українська війна очима захисників України». Серед багатьох робіт наших воїнів - захисників на ній представлена робота дотична до теми нашої виставки, бо це символ нашої держави «Герб України», Ярослава Гаркуші, учасника бойових дій, виконана із сірників.
Запрошуємо всіх відвідати виставку за адресою: вул. Кирпоноса 22, Чернігівська міська бібліотека ім. М. Коцюбинського. Термін дії виставки: 26.06.21 – 31.08.21.


Аби не порушували Ваші права – читайте та знайте Конституцію України!





вівторок, 1 червня 2021 р.

Конвенція ООН про права дитини


 Конвенція про права дитини Організації Об`єднаних Націй є викладом принципів, яких повинні дотримуватися  уряди та окремі особи задля сприяння захисту нероздільних прав людини та дитини. З часу одноголосного прийняття на Генеральній Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, Конвенцію ратифікували уряди усіх країн (за винятком Сомалі та США).    Документ складається з 54 статей, що деталізують індивідуальні права осіб віком від народження до 18 років, якщо згідно застосованим законам повноліття не настає раніше.


Сьогодні в світі понад 96% дітей живуть у країнах, які зобов’язалися захищати права дітей, ратифікувавши Конвенцію ОНН про права дитини. Тому одним із головних завдань людства створити світ, сприятливий для дітей; світ у якому кожна дитина почуватиметься захищеною, де її думка буде поважатися, де немає місця насильству, жорстокості, бідності і хворобам. Дитина є повноцінним членом суспільства, має свої права та обов’язки, про які повинна бути обізнана з самого малечку.
1 червня у Міжнародний день захисту дітей у читальній залі бібліотеки відбулося чергове заняття з шахів Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 2. Працівники читальної зали підготували добірку літератури про права дитини та ознайомили школярів з «Світовою книгою прав дитини» на основі статей Конвенції Організації Об’єднаних Націй про права дитини.

     Бібліотекарі у невимушеній формі розповіли дітям про декларацію прав дитини та про гарантії, визначені Законом України «Про охорону дитинства». Діти зацікавлено переглянули інформаційні матеріали, представлені на виставці.