Через правову культуру - до громадянського суспільства

Вибрати мову

субота, 28 серпня 2021 р.

Музичний світ Івана Франка.

                                                                        

                                                                                


Пісня і праця - великі дві сили,
 Їм до скону я буду служить                                                                                                                                                               І.Я.Франко

     Ім`я Івана Франка стоїть серед імен найвидатніших письменників і поетів світу. Його художня спадщина - різноманітна й багата. Це філософські поеми і ліричні мініатюри, алегоричні казки і сповнені життєвої правди повісті та драми. Вони стали  джерелом натхнення для композиторів, літературною основою музичних  творів найрізноманітніших жанрів і форм.    На тексти Івана Франка написано багато романсів, пісень і хорів. З героями письменника ми можемо зустрітися не лише на сторінках його книжок: багато з них дістало друге життя в операх, балетах, кантатах.

    Іван Франко був чудовим знавцем українського фольклору та справжнім цінителем музичного мистецтва. Музичний фольклор вливався у його літературну творчість. В основу свого найвидатнішого драматичного твору - пєси "Украдене щастя" - він поклав сюжет народної пісні "Про шандаря". П`єса відкривається піснею "Ой там за горою, там за кремінною". А в незакінченій повісті "Дріада" саме з пісні "Плине качур по Дунаю" починається зав`язка сюжету. В дусі народної пісні написаний Франком цілий ряд ліричних поезій, що увійшли до збірки "Зів`яле листя". Він збирав і вивчав народні пісні, глибше пізнаючи через них життя народу, його психологію. Іван Франко записав більше 400 пісень  і близько 1300 коломийок. Його фольклористичний науковий доробок охоплює близько 50 грунтовних досліджень(серед них чільне місце посідає монографія "Студії над українськими народними піснями",1913). 

    Народна пісня стала для Франка провідником у велике мистецтво, з нею розпочав він своє поетичне життя. Першим надрукованим твором сімнадцятирічного юнака був сонет " Народна пісня".  Саме слово "пісня" звучить у творах І. Франка як символ величного, священного, як віщий голос розуму і душі. Мабуть важко знайти влучніший вислів, що свідчив би про ставлення Івана Франка до народної пісні, ніж вислів С. Людкевича:" Він умів відшукати в ній душу."

      Народна пісня супроводжувала письменника в різні моменти його життя. Письменник залюбки наспівував під час праці над своїми поетичними творами чи науковими розвідками. Це відзначають у своїх спогадах Василь Стефаник, Михайло Яцків, Ярослав Ярославенко.  Письменник ніколи не займався музикою як професіонал. Однак він, безперечно, мав до неї неабиякий  хист. Пісні записані з голосу Івана Франка, увійшли в збірники й праці трьох найвидатніших діячів української фольклористики: Миколи Лисенка, Климента Квітки і Філарета Колесси. Першим відкрив талант Івана Франка-пісняра Микола Лисенко. Він записав від Франка  понад 20 пісень. К. Квітка записав від  Франка 32 наспіви. Тексти зі співу пісень Івана Франка записувала також Леся Українка. 

    Поет не тільки любив народну пісню, а й знав, цінував, збирав і поширював її.  

     У 1894 році Іван Франко організував у Львові Комітет для запису, вивчення і публікації народних пісень. Тут під керівництвом поета працювали композитори С.Людкевич, Ф. Колесса, О. Нижанківський; фольклорист О. Роздольський, В. Гнатюк; письменник М. Павлик.

  


 
 На основі віршів, повістей, драматичних творів І. Франка створене велике число солоспівів і хорів, кантат і симфонічних полотен. Серед них такі перлини української вокальної лірики, як "Безмежнеє поле" М. Лисенка, " Розвійтеся з вітром" Я.Степового та "Ой, ти, дівчино з горіха зерня"А. Кос-Анатольського, хорові мініатюри "Місяцю-князю"Я.Ярославенка та "Червона калина чого в лузі гнешся?" Б. Фільца. Особливе місце у класичній спадщині належить безсмертному гімнові "Вічний  революціонер" Миколи Лисенка.

    Відданість Івана Франка народному мистецтву,  активна діяльність у галузі музичної фольклористики, наукові дослідження і розвідки були вагомим внеском у подальший розвиток науки про народну музику і утвердження слави народної пісні. Іван Франко залишив слід в історії музичного мистецтва як видатний науковець-дослідник, фольклорист, критик-публіцист.

 Музична Спадщина Івана Франка стала цінним надбанням духовної культури нашого народу. 

четвер, 26 серпня 2021 р.

23 серпня - День Державного Прапора України



     Державний прапор України  - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів (Стаття 20 Конституції України).

     24 липня 1990 року за рішенням президії Київської міськради 21-го скликання над будівлею міськради на Хрещатику поруч із  державним прапором УРСР підняли синьо-жовтий прапор. Це сталося через тиждень після прийняття Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України. Над Верховною Радою національний синьо-жовтий прапор підняли 4 вересня 1991 року

    28 січня 1992 року цей прапор став державним.


  

пʼятниця, 13 серпня 2021 р.

Славетні українці. Борець греко - римського стилю Жан Беленюк - олімпійський чемпіон!

 


    Олімпіаду в Токіо завершено. Україна має 19 відзнак: золоту, 6 срібних і 12 бронзових медалей. Мультимедалістів у нас кілька. І серед них - каноїстка Людмила Лузан, яка здобула "срібло"і "бронзу". Саме їй доручили нести прапор країни на закритті Олімпіади. Справедливе визначення, що кожна нагорода - на вагу золота, але офіційно медалевий залік рахується лише за кількістю здобутих золотих відзнак.

    Чемпіон у нас один -  блискучий борець греко-римського стилю Жан Беленюк!

    У дитинстві Жан займався футболом, баскетболом, карате, українськими народними танцями. Закінчив київську школу №271. Боротьбою почав займатися з 2000 року, куди його намовив записатися друг, який вже там займався. У дитинстві колір його шкіри (мати - українка, батько - громадянин Руанди) часто був приводом для глузувань, але він не реагував на образи, не опускався до рівня кривдників. Вважає, що це лише загартувало його, навчило володіти собою. 

. Київський хлопчик багато працював, був цілеспрямованим, і поступово, але упевнено, крокував до перемоги. Спочатку  став чемпіоном Європи, виграв "срібло" на Олімпіаді-2016 у Ріо.

    І от тепер у Токіо  Жан Беленюк  здобув для України золоту медаль. У фіналі українець зустрівся з угорцем Віктором Лерінцом і спочатку програвав йому бал. Але потім провів фірмову блискавичну атаку і переміг - 5:1! Здобув першу  золоту медаль для України на цих  Іграх.

    Чемпіон з українським прапором просто на килимі вшкварив гопака. А потім не приховував сліз радості.У цей час найбільше за всіх за сина раділа його мама Світлана - найвірніший друг і    порадниця, а з нею - і вся Україна. Ми вдячні атлетові за цю видатну перемогу. (Голос України, №147, 2021).

    Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков привітав Жана Беленюка з перемогою: "Перша золота медаль для України на Олімпіаді в Токіо. Вітаю колегу по парламенту Жана Беленюка з фантастичною перемогою! Важлива перемога для нашої держави! Так тримати!"

    Чемпіон сказав, що хоче відпочити. І переключиться на політичну діяльність, адже він - ще й народний депутат України, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань молоді і спорту у Верховній Раді України.

    Інформація за матеріалами газет, що надійшли до читальної зали Чернігівської міської бібліотеки ім. М. Коцюбинського.

    Голос України  №147, 5 серпня, 2021.

    Голос України №150, 10 серпня, 2021.

    Слово просвіти №32,  12-18 серпня, 2021.