Через правову культуру - до громадянського суспільства

Вибрати мову

субота, 18 травня 2024 р.

19 травня, в третю неділю травня – День пам’яті жертв політичних репресій.

 

День пам’яті жертв політичних репресій відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року на вшанування десятків тисяч людей, розстріляних комуністичним режимом, сотень тисяч кинутих у в’язниці й табори, на заслання чи примусове психіатричне лікування. Кількість цих мучеників Україні досі неможливо підрахувати.

Більшовики одразу після Жовтневого перевороту 1917 року взяли курс на політичний терор. З осені 1918 року він набув статусу офіційної політики радянської влади. В Україні «червоний терор» було розпочато з перших днів вторгнення більшовицьких загонів на початку 1918 року.

Наслідками комуністичного терору 1930-х років в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація. Через терор і репресії пройшли усі верстви українського суспільства: від науковців і митців до робітників і селян.

Одним із символів тих подій став Биківнянський ліс під Києвом. Це найбільше в Україні місце масових поховань жертв комуністичних політичних репресій. За різними даними, останній спочинок тут знайшли від 20 до понад 100 тисяч осіб, закатованих під час допитів або ж розстріляних у позасудовому порядку органами НКВД у Києві. Тут покоїться прах Михайля Семенка, Майка Йогансена, Михайла Бойчука, Федора Козубовського, митрополита УАПЦ Василя Липківського та інших жертв сталінського Великого терору.

Також є інші місця масових поховань жертв Великого терору в Україні – Рутченкове поле (Донецьк), район Парку культури та відпочинку (Вінниця), П’ятихатки (Харків), Католицьке кладовище (Умань), Єврейський цвинтар (Черкаси), село Халявин (Чернігівщина), Другий християнський цвинтар (Одеса), 9-й км Запорізького шосе (Дніпро). На Західній Україні після 1939 року також з’явилися місця масових поховань, зокрема, урочища Дем’янів лаз (ІваноФранківськ) і Саліна (Львівська область), тюрма на Лонцького (Львів).

За період масштабної репресивної кампанії 1937–1938 років, яку назвали Великим терором, в Українській РСР засудили 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту відправили до в’язниць та виправно-трудових таборів (звільнено було тільки 0,3%).

Часи Великого терору породили в масовій свідомості радянських людей тотальний страх і недовіру. Нічні арешти сусідів, підозри колег на роботі, друзів, родичів, пошук шпигунів та шкідників, страх доносів та обов’язок публічно таврувати так званих ворогів народу були повсякденними. 

В межах Великого терору НКВД організував і провів серію масових національних операцій. Це так звана «німецька операція» (25 липня 1937 року), «польська» (11 серпня 1937), «румунська», «латиська», «грецька», «іранська», «харбінська», «афганська», «проти болгар і македонців».

Великий терор згорнули також за вказівкою вищого партійно-радянського керівництва. 17 листопада 1938 року ЦК ВКП(б) і Раднарком СРСР ухвалили постанову «Про арешти, прокурорський нагляд і провадження слідства», якою «орієнтували правоохоронні органи на припинення «великої чистки» та відновлення елементарної законності. Наступним кроком стала фізична ліквідація безпосередніх організаторів і виконавців Великого терору.

(за матеріалами Українського інституту національної пам’яті)

Однією з ключових причин нападу росії на Україну є історична. Адже завдяки російській історії росіяни вважають, що так звана «спеціальна воєнна операція» – це просто повернення їхньої історичної землі, що вони здійснюють хрестовий похід з відвоювання їхніх святинь в «укрофашистів». Тож, щоб протистояти російській пропаганді, розуміти історичні фальсифікації, спотворення, табуювання, що були та є частиною інформаційної війни росії проти України та українців, щоб краще знати свою історію та культуру, щоб звільнити своє знання української історіі від фейків та міфів пропонуємо книги за визначеною тематикою та запрошуємо до бібліотеки.

У фонді нашої бібліотеки є сотні видань, в яких у художньому, публіцистично-документальному викладі або через документи розповідається про жорстокі події Великого терору, про страшні долі репресованих письменників, митців, громадських діячів та членів їх родин і просто селян і робітників, що проживали на території України, зокрема і на Чернігівщині.



 

 

пʼятниця, 26 квітня 2024 р.

Шануємо і пам’ятаємо подвиг ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС

 


У ніч 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної станції стався вибух. Сьогодні виповнюється 38 років із дня аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала однією з найстрашніших катастроф за всю історію ядерної енергетики. Аварія забрала життя сотень людей і завдала непоправної шкоди екології.

 Шануємо і пам’ятаємо подвиг ліквідаторів аварії, які ціною власного життя  та здоров’я рятували від наслідків катастрофи.

Питання визначення статусу осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, врегульовано Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».



 Відповідно до Закону до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи відносяться:

- учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1, 2, 3) – громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків у зоні відчуження;

- потерпілі від Чорнобильської катастрофи (категорія 1, 2, 3) – громадяни, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- діти, потерпілі від Чорнобильської катастрофи.

Підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Станом на 1 січня 2024 року понад 1,5 млн українців, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, отримують від держави додаткові виплати.

Наказом Мінсоцполітики від 01.02.2024 за № 38-Н (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.02.2024 за № 247/41592) «Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2024 рік» затверджено розміри грошової компенсації вартості продуктів харчування для громадян, віднесених до категорій 1 і 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2024 рік.

У Чернігівській області розміри для громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорії 1 становлять 491,0 грн, до категорії 2 – 245,50 грн як і в минулому році.

Під час вторгнення РФ в Україну 35 днів Чорнобильська атомна станція була в окупації. Російські солдати розграбували лабораторії, взяли в полон охорону й знущалися з персоналу, використовували її для розгортання подальших воєнних дій.

Вшановуючи пам'ять учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, бібліотека пропонує добірку книг про Чорнобильську катастрофу. Усі книги унікальні, бо вони містять світлини подій; інтерв'ю з очевидцями з різних підрозділів ЧАЕС, пожежниками, бійцями воєнізованої охорони, рибалками; описують посекундний розвиток аварії; мають різні варіанти осмислення трагедії Чорнобиля – через свідка, через історію, через сталкерів.

 

 

пʼятниця, 5 квітня 2024 р.

До річниці укладення першої конституції України

 


Щорічно 5 квітня Україна відзначає укладення першої конституції України, бо саме цього дня в 1710 році гетьман Пилип Орлик на козацьких зборах біля Тягині склав конституційний договір нашої держави.

Перша Конституція була укладена у двох примірниках: староукраїнською та латинською мовами. Складається документ з 16 статей, в яких визначені права та обов’язки учасників війська Запорізького.

Конституція Орлика, написана латиною, зберігається в Національному архіві Швеції. Документ староукраїнською зберігається в Москві. В 2010 році з’явився пам’ятник першій конституції України, котрий встановили в місті Бендери (колишня Тягиня) на честь 300-річчя договору.

Усім хто цікавиться історією України пропонуємо переглянути книгу «Договорів і постанов…», т. зв. «Бендерської теки», відомої в українській історіографії теж як «Бендерська конституція» або «Конституція Пилипа Орлика». Видання містить архівні фотокопії текстів, їх розчитку та переклад. Сюди увійшли також ратифікаційний акт Карла ХІІ та лист Карла ХІІ до кошового отамана Якима Богуша. У додатку -  факсимільне зображення опублікованих у ХІХ ст. латиномовного та російськомовного варіантів документів.

середа, 21 лютого 2024 р.

 


ДЕСЯТІ РОКОВИНИ РОЗСТРІЛУ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

Щороку 20 лютого в Україні вшановують пам'ять Героїв Небесної Сотні. У пам'ять про події Євромайдану та вшанування подвигу Небесної Сотні в бібліотеці експонується книжково-ілюстративна виставка-пам’ять «Назустріч свободі». На ній представлені щоденники  Майдану Андрія Куркова, Соні Кошкіної, братів Капранових, хроніки подій-свідчення очевидців Олександра Стражного, книги, що містять твори протестного мистецтва, збірки поезій – перші спроби зрозуміти, що відбулось, збірки розповідей Наталії Гук, Крістіни Бердинських про звичайних і водночас неймовірних людей, які творили революцію 2013-2014 р.. В цьому році День Героїв Небесної Сотні пройде під гаслом «Залишаємося гідними своїх героїв».

 20 лютого 2014 року ‒ найкривавіший день подій на Майдані у Києві, які отримали назву Революція гідності. В цей день загинула найбільша кількість мітингувальників Євромайдану – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п'ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

До Героїв Небесної Сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Серед них громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому з Героїв, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної Сотні – три жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.

«Небесну Сотню, ми вшановуємо не лише тих 107 героїв, а й усе те Небесне Воїнство, яке боронило і боронить нашу країну, віддаючи найцінніше – своє життя», – наголосив Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції гідності.

Безмежна повага та честь кожному, хто б’ється за Україну. І вічна пам’ять тим, хто у цій боротьбі віддав найцінніше - своє життя. СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!

вівторок, 23 січня 2024 р.

До Дня Соборності України

 




НАША ЄДНІСТЬ – НАША ЗБРОЯ

З ДНЕМ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ! Хай любов до рідного краю об'єднує нас, допомагає йти до перемоги та процвітання соборної незалежної демократичної могутньої України. Добробуту та миру!

Це одне з найважливіших свят нашої країни, яке символізує те, що ми всі - один народ і жодні кордони не зможуть розділити нас. У цей день, 22 січня, 106 років тому українці проголосили незалежність своєї держави і створили Українську Народну Республіку, а рівно через рік відбувся Акт злуки УНР і ЗУНР, який знаменував об’єднання в одне державне ціле українські землі. Упродовж багатьох десятиліть Акт злуки залишався ідейним символом боротьби за незалежну, соборну державу.  Для українського народу, віками позбавленого власної державності та розірваного на частини між сусідніми країнами ця проблема завжди була особливо болючою й неймовірно складною.

Ідея соборності була і залишається базовою національною цінністю українців. Слово «Соборність» включає в себе єдність і згуртованість. Інститут національної пам’яті пояснює, що слово соборність — багатозначне. Це й об’єднання всіх земель, на яких проживає певна нація, і територіальна цілісність держави, але найголовніше — духовна згуртованість усіх громадян країни.

Головна традиція в День Соборності - це живий ланцюг, який українці вибудовують, символізуючи об'єднання українських земель і державну єдність. Історія цієї традиції починається в 1990 році - тоді живий ланцюг простягнувся з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного.


Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Щороку в цей день український народ із вдячністю згадує тих героїв, які намагались відродити незалежну Соборну українську державу, а також тих, хто нині бореться і загинув за незалежність і соборність.

До Дня Соборності України  у бібліотеці відкрита книжкова виставка «МИ – ЄДИНА УКРАЇНА». Вивчення та памятання власної історії  - запорука собору душі кожного українця. Саме історична пам’ять зобов’язує нас бути гідними дідів-прадідів, творців і героїв. Виставка містить книги, що свідчать про етапи боротьби за незалежність та соборність України різних періодів нашої держави від 1917 року і до сьогодення.Книги, представлені на виставці, об’єднані в замкнуте коло, що символізує ланцюг єдності.

Запрошуємо до перегляду: вивчаймо власну історію і цінуймо цілість землі рідної і народу.



КНИГА З ВИСТАВКИ: Єремєєв П. Міфи та фейки з Історії України. 33 спростування. – Х.: АССА, 2023. – 144 с.

Історія сповнена міфів та фейків. Якісь із них виникли випадково, інші були створені, щоб заперечити існування українців як окремої нації. Пропагандистська машина працювала вправно, але настав час дізнатися справжню історію, яка захопить та зруйнує застиглий набір стереотипів.

Книги, представлені на виставці об’єднані в замкнуте коло, що символізує ланцюг єдності, а долоньки жовто-блакитного кольору - рукb українського народу, що прагнуть тримати один одного, плекаючи єдність, стійкість у любові, бути готовими до виснажливих і болючих випробувань.

понеділок, 11 грудня 2023 р.

Найцінніший скарб - права людини. 75 річниця від прийняття Генеральною асамблеєю ООН Загальної деклараціі прав людини(10.12.1948)


10 грудня 2023 року виповнилося 75 років одному з найвагоміших зобов'язань у світі – Загальній декларації прав людини.

Цей історичний документ став першим актом міжнародного характеру, в якому закріплено невід’ємні права кожної людини. «Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах» – положення, яке лежить в основі декларації. У річницю народження одного з найважливіших документів людства вся міжнародна спільнота відзначає День прав людини.

Цей день – це можливість у черговий раз нагадати всім, що для кожної держави і для кожного органу державної влади не може бути нічого важливішого за права людини. Недарма у нашій Конституції закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Сьогодні Україна, як і весь світ, зіткнулися з особливою жорстокістю та неповагою до прав людини. Розв’язана жорстока війна на винищення української нації і окупація рф території нашої країни, порушення прав людини цією державою на тимчасово окупованих територіях, численні терористичні акти та військові конфлікти по всьому світу свідчать про неспроможність як окремих держав, так і світової спільноти забезпечити на належному рівні захист прав людини і свобод.

Війна, яка супроводжується десятками тисяч смертей серед мирного населення, насильством, руйнуваннями, масовою міграцією людей змушує нас на власному досвіді переконатися, якою є ціна порушень прав людини. Боротьба держави за свою незалежність і суверенітет – це, в тому числі, боротьба за демократію, яка виражається через повагу до людської гідності, рівність прав і можливостей та свободу вираження поглядів: йдеться у повідомленні на сайті Верховної Ради України.

Геноцид: правовий вимір. 75 років із часу прийняття Генеральною асамблеєю ООН Конвенції про геноцид

 


9 грудня - відзначаємо 75 років із часу прийняття Генеральною асамблеєю ООН Конвенції про геноцид. Геноцид існував завжди. У ХХ столітті геноцид юридично оформили у міжнародному праві як злочин.


Автором поняття як правового терміну був польський юрист, дослідник Рафаель Лемкін. Він створив цей термін частково у відповідь на нацистську політику систематичного винищення євреїв під час Голокосту, але також у відповідь на попередні історичні випадки цілеспрямованих дій з метою винищення певних груп людей. Він, зокрема, був першим із фахівців міжнародного права, який визначив злочини сталінського комуністичного режиму проти українців як геноцид.

Термін «геноцид» був запропонований ним у 1944 році і складається з двох слів: грецького слова «генос», що означає расу, плем’я і латинського слова «цид», що означає вбивати.

Вперше геноцид визнали злочином в межах міжнародного права 1948 року на Генеральній асамблеї Організації Об'єднаних Націй у Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Друга стаття конвенції ООН визначає геноцид як будь-які дії, «вчинені з наміром знищити, повністю або частково, національну, етнічну, расову чи релігійну групу».

Кількість жертв для визнання геноцидом немає значення. Натомість важлива наявність цілеспрямованого наміру знищення.
1. Геноцид вірменів (1915-1923)
Один з найбільших геноцидів минулого століття вчинила Османська імперія, центр якої наприкінці її існування був на місці сучасної Туреччини. У 1915 році, коли світ поринув у Першу світову війну, радикальні турецькі націоналісти вирішили позбавитись християнської меншості, якою тоді були вірмени.

2. Голодомор в Україні (1932-1933)
Найвідоміший акт геноциду проти українського народу — Голодомор 1932-1933 років - шляхом створення штучного масового голоду. Голодомор викликаний свідомими та цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу й Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.
3. Голокост (1933-1945)
Голокост - найбільш відомий акт геноциду в історії. Тоді нацисти вбили близько 6 мільйонів євреїв та інших людей через їхню національність та релігійну приналежність. Вбивства організувала німецька нацистська партія на чолі з Адольфом Гітлером. Цілеспрямоване знищення єврейського населення було наслідком радикального антисемітизму, який офіційно сповідували нацисти.
4. Геноцид у Камбоджі (1975)
5. Знищення іракських курдів (1987-1989)
6. Геноцид у Боснії (1992-1995)
7. Різанина в Руанді (1994)
8. Геноцид чеченців (1994- 2009)

У ХХІ столітті ми стали свідками чергових звірств. Першими дії Росії в Україні геноцидом визнали у квітні парламентарі Естонії, Латвії та Канади. 14 квітня Верховна Рада схвалила постанову "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні", таким чином проголосивши дії російських військ на українській території геноцидом. Адже відбувається винищення культури, вбивство еліт, переслідування за національною ідентичністю, стирання фактів історії.