Через правову культуру - до громадянського суспільства

Вибрати мову

понеділок, 29 серпня 2022 р.

 


29 СЕРПНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЗАГИБЛИХ ЗА СВОБОДУ УКРАЇНИ.

Вшануємо пам’ять захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Саме цього дня 2014 року українські війська виходили з іловайського оточення по так званому «зеленому коридору», зазнавши найбільших втрат через віроломні дії регулярної армії Росії. Смертельний для наших захисників «зелений коридор» пролягав через поля із соняшниками.

Саме під ними сотні українців поклали в боротьбі з


ворогом свої життя на вівтар свободи, гинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Тож символом Дня пам’яті захисників України стала квітка соняха.

Пам’ятаємо і шануємо кожного захисника і захисницю, які віддали своє життя за те, аби в України було сьогодні і впевненість, що обов’язково буде майбутнє. Слава і вічна пам’ять нашим захисникам!



 

 


День Незалежності України - особливе свято для кожного українця. Незалежність – це дух свободи, притаманний українцям, дух, що допомагає виборювати свободу сотні років, це відчуття свободи у країні, де ти живеш, це можливість вільного розвитку, це можливість говорити українською. Це найцінніше, що у нас є. Тому обов’язково маємо перемогти.

Хай живе вільний народ! Процвітання, здоров'я, міцного духу рідній Україні! Віри в Перемогу! Дякуємо Богу і нашим ЗСУ!

 




Ліна Костенко

Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

 

Одна від Заходу й до Сходу,

Володарка земель і вод -

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

 

І козаки, й стрільці січові

За тебе гинули в полях.

У небесах сузір’я Лева

Нам світить на Чумацький Шлях.

 

Стражденна чаєчко-небого,


Єдині два твої крила.

Виходим, нене, у дорогу,

Аби ти вільною була.

 

Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на світі в нас одна.

 


 З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ
Вітаємо з Днем Української Державності!

28 липня українці вперше відзначають нове державне свято – День Української державності. Це свято ще один крок до самоствердження українського народу, до повернення його історичної спадщини, безпідставно привласненої росіянами. День Української державності має протистояти фейковому образу, який просуває рф. І разом з цим це нагадування світові, що Україна є давньою європейською державою, а не уламком росії чи колишнього СРСР. Українській державності понад тисячу років.
Не випадково саме в День Хрещення Київської Руси-України започатковується традиція відзначати нове свято. Досі саме в цей день Україна вшановувала одного з перших своїх державотворців — святого рівноапостольного Володимира Великого, князя Київського. Саме за його часів почав використовуватися тризуб як символ влади князя та держави. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.
Однак тризуб є стародавнім українським символом, який зустрічався на нашій території з найдавніших часів і шанувався як магічний знак свого роду, оберіг. За язичницькими віруваннями тризуб відображення Роду або Триглав, котрий уособлює триєдинство жіночого начала – Макош – ліва частина, чоловічого – Дажбог- права частина та божества, яке опікується життям та смертю – Перуном в центрі. Також поширеною є думка що тризуб – це відображення вісника небесної справедливості Рарога, чи сокола що летить з висоти польоту до низу. Для більшості древніх культур цей птах мав велике значення, та асоціювався з перемогою над злом, символом влади, доблесті та сили. У віруваннях наших же предків, сокіл займав місце на верхівці світового дерева, й можливо саме тому падаючий до низу сокіл, став прототипом герба династії Рюриковичів.
Для українців в усьому світі Тризуб символізує нерозривний зв’язок із Вітчизною. Він є символом, в якому закодована сила української нації, її дух, традиції. У різні періоди історії наш Тризуб ставав символом боротьби за незалежність. Радянська тоталітарна система таврувала тризуб як «націоналістичний знак» та жорстоко карала тих, хто його використовував.
Є спостережливе сучасне трактування: в ньому можна прочитати приховане слово – ВОЛЯ. Тризуб з мечем став одним із популярних патріотичних тату. На Майдані під час Революції Гідності тризуб малювали на щитах і шоломах. Російська агресія в Криму і на сході України в 2014 році і тепер, в часи широкомасштабної війни, розпочалася із гонінь та фізичного знищення як української символіки, так і її носіїв. Тризуб і нині об’єднує усіх громадян України, воїнів російсько-української війни, волонтерів, усіх українських патріотів, які захищають незалежність України від зазіхань Кремля на збройних та інформаційно-культурних фронтах.
Державність – це ми, українці, і ми творимо її сьогодні. Бережемо єдність і працюємо разом на Перемогу! Дякуємо нашим воїнам, які захищають нас та нашу державу!
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
❗️Пропонуємо ознайомитися з книгами:
Цього року видавництво Родовід, у якому вийшла книга «Наш герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення», виклало електронну версію альбому у вільний доступ.
🔱 Гречило А., Завітій Б. НАШ ГЕРБ. Українські символи від княжих часів до сьогодення: альбом. – К.: Родовід, 2018. – 400с.,іл.
Альбом «НАШ ГЕРБ» авторства Андрія Гречила та Богдана Завітія розповідає про історичний контекст, в якому Тризуб став головним символом держави українців, і про інші ключові національні символи, і про те, як Тризуб надихав митців упродовж усього століття. У цьому 400-сторінковому альбомі – понад 700 ілюстрацій із більш ніж 50 музеїв, архівів і бібліотек України та світу. «…Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією», – писав Михайло Грушевський 100 років тому, коли Тризуб затверджено гербом УНР.
🔱 Ворона В. Трилогія «Хоробор». Див. електронну версію на сайті бібліотеки.
Це викладена в художній формі розповідь про світ Давньої Русі з її віруваннями, обрядами, ремеслами, побутом і сценами з повсякденного життя наших з вами далеких-далеких предків, описами походів, битв, поразок одних і перемог інших. Але (в кожному романі по-своєму) автор пропонує читачеві ще й замислитись над певними, важливими для людини речами: в першій книзі – про те, заради чого людина взагалі живе на світі; в другій – про волю, як право на самостійне вирішення власної долі, а в третій – про добро і зло та ставлення до них людини.

 Щиро вітаємо всіх із Днем Конституції! Шануємо Основний Закон та слідуємо його настановам. Дякуємо нашим воїнам, які захищають нас, Державу й відстоюють цінності, закладені в Конституцію України, зі зброєю в руках!

🇺🇦Слава Україні! Героям Слава!🇺🇦
Конституція - основний закон, який гарантує кожному громадянину країни свободи і права, а також визначає політичний устрій держави.
Саме 28 червня 1996 року Верховна Рада прийняла Конституцію незалежної України. Конституція є гарантом прав і свобод кожного українця, закріплює наші обов'язки перед державою і визначає наш шлях як країни.
Конституція є щоденним нагадуванням про те, що має залишитися незмінним України: життя людини, свобода, демократія, національна єдність і верховенство права. Міжнародне співтовариство схвалило Конституцію України, назвавши її однією з найдемократичніших у світі.

7 лютого 2019 року Верховна Рада закріпила у Конституції курс України на Європейський союз та НАТО.
Прийняття народом свого найголовнішого Закону знаменує народження вільної держави.
Сьогодні Україна воює за свою свободу і незалежність. І ця війна почалася саме тоді, коли Україна заявила про вибір свого майбутнього - шляху повернення в Європу і до європейських цінностей. Саме проти цього вибору постала Росія, яка бачила Україну частиною своєї імперії і яка анексувала Крим, окупувала частину Донбасу, а згодом почала повномасштабну війну проти всієї України. На превеликий жаль, багатьох українців війна лишила права жити в вільній країні, «вигнала» із рідної землі.
23 червня 2022 року стало дуже добрим днем. Глави держав та урядів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС. Це історія успіху України, його народу, який багато років бореться за свою європейську ідентичність і за європейську мрію.
У нашій Конституції закріплено, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ.
Це було прагнення системно знищити тоталітарність в Україні та надати повний контроль над державою не вузькому колу номенклатурної еліти, а всім громадянам України.
Пам’ятаймо, держава – це не лише чиновники і депутати, держава – це весь народ, кожен з нас. Тому будьмо мудрими, сильними й гідними громадянами своєї держави. І нехай непорушними будуть головні принципи Конституції – народовладдя, гуманізм та законність. Ніхто, крім нас самих, не зробить нашу Україну могутньою, вільною і незалежною державою

 


З Днем Європи, Україно!

Сьогодні наша країна – серце Європи. Воно бється, бо б’ється Україна за свободу, за демократію, за життя. ЄС підтримує нас у нашій боротьбі: впроваджує санкції, постачає зброю, надає прихисток мільйонам наших громадян.

Україна – це Європа.

Книги з фонду читального залу центральної бібліотеки ім. М. Коцюбинського:

  


🔸 Національний атлас України. - Київ: ДНВП Картографія, 2007. - 440 с.

"Національний атлас України" – це науково-довідкове офіційне видання. В атласі представлена інформація про природу, історію, населення, економіку та екологічний стан природного середовища, яка відображена у шести тематичних блоках: "Загальна характеристика"; "Історія"; "Природні умови та природні ресурси"; "Населення і людський розвиток"; "Економіка"; "Екологічний стан природного середовища".

  🔹  Країни світу: енциклопедичний довідник / Наталія


Чумаслова. - Вид. 2-ге, дооп. - К. : Видавничий дім "Школа", 2009. - 383,[1] с. : іл., карти, фото.кол., портр. - (Сер. "Весь світ - на твоїх долонях"). - Бібліогр. : с. 382-384.

Ця книга пропонує до вашої уваги найсучаснішу, найдокладнішу й найцікавішу інформацію про всі країни світу. Вичерпні статистичні відомості про політичний устрій, економіку, населення тощо доповнено колоритними фотографіями й унікальною добіркою цікавих фактів.

  🔸 Держава. Ілюстрована енциклопедія України / Юрій Шаповал. - Київ: Балтія-Друк, 2008. - 160 с.

      Книга знайомить з історією, державницькими традиціями, природою, культурою та побутом українського народу. Змістовна інформація, унікальні фотодокументи і яскравий дизайн роблять книгу універсатльною і цікавою будь-якому читачеві.

вівторок, 18 січня 2022 р.

15 січня - 30-та річниця ухвалення офіційної редакції Державного Гімну України

 

     30 років тому, у січні 1992-го, Верховна Рада ухвалила офіційну музичну редакцію Державного гімну України.    
     Гімн - це відбиття менталітету народу. Гімн "Ще не вмерла Україна"народжувався у поетичній конкуренції з такими відомими творами, як пісня І. Гушалевича  "Мир Вам браття", пісня Ю. Добривольського "Дай, Боже, в добрий час", пісенні твори Б. Духновича " Я русин", І. Франка "Не пора не пора", Ю. Федьковича "Нова Січ", О. Кониського "Боже великий, єдиний". 

    


Автором тексту вірша "Ще не вмерла Україна " є етнограф, письменник Павло Чубинський, музика - відомого галицького композитора Михайла Вербицького.

    Пісня на вірші Павла Чубинського була написана 1863 року. Публічне виконання майбутнього гімну відбулося 10 березня 1865 року у Перемишлі під час першого на західноукраїнських землях  шевченківського концерту ( Вербицький сам співав у хорі). Пісня швидко здобула популярність. У 1910 році пісня ще не вмерла Україна..." у виконанні відомого тенора Модеста Менцинського була записана на грамплатівку. 


   Як державний гімн уперше прозвучав 1917 року в добу УНР, хоча законодавчо його так і не затвердили. Ця пісня стала гімном УНР і ЗУНР у 1917 - 1920 роках, Карпатської України 1939-го  року. І в бою під Крутами, і на відкритті Української Академії наук, і під час проголошення Акту Злуки лунала велична "Ще не вмерла Україна". 
Потім твір був заборонений. За радянських часів кожна республіка мала свій гімн. "Ще не вмерла Україна ...", звісно, навіть не розглядали як варіант Гімну України, щоб не спричинити серед українців сепаратистських  настроїв. Державним гімном УРСР до 1991 року був вірш Павла Тичини "Живи, Україно, прекрасна і сильна", який поклав на музику Антон Лебединець.  

 


 15 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного Гімну, про що зроблено відповідний запис у статті 20 Конституції України . 6 березня 2003 року Верховна Рада ухвалила Закон "Про Державний Гімн України", змінивши перший рядок оригіналу "Ще не вмерла України і слава, і воля..". Затверджений Гімн України - це перший куплет і приспів Павла Чубинського. 

    Із 17 вересня 1991 року Українське радіо починає своє мовлення виконанням пісні-гімну  "Ще не вмерла Україна", а з 5 грудня того ж року вона вперше прозвучала у виконанні хору імені Верьовки на засіданні Верховної Ради України. 

пʼятниця, 10 грудня 2021 р.

10 грудня - Міжнародний День прав людини

    




     Згідно з Указом президента від 08.12.2008 року, з нагоди 60 - річниці проголошення Загальної декларації прав людини, в Україні проводиться Всеукраїнський тиждень права. Захід проводиться щороку в тиждень, що включає 10 грудня - Міжнародний День прав людини. Адже саме цього дня у 1948 році Генеральна Асамблея Організації Об`єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини. Нині чимало країн включають основні положення Декларації в своє базове законодавство і конституції.

10 грудня 2021 року Чернігівська міська центральна бібліотека імені М. М. Коцюбинського спільно з представниками Українського інституту національної пам’яті Сергієм Бутком та Сергієм Горобцем провели для школярів 11 класу ЗОШ №35 правопросвітницький захід на тему: «Права людини: вчора і сьогодні. Українська Гельсінська Група: 45 років від дня заснування».
Захід мав на меті поглибити й розширити знання учнів з історії виникнення та розвитку ідеї прав людини, підвищити рівень правової культури та поінформованість учнів щодо їхніх конституційних прав та обов’язків, можливостей їх реалізації та захисту.
«Людство на шляху утвердження прав і свобод людини пройшло тернистий шлях, крок за кроком обмежуючи всевладдя держави, поширюючи принцип рівноправності на все більше коло осіб та відносин між ними. Часто саме боротьба за права людини, за нові й нові ступені свободи ставала каталізатором змін у суспільно-політичному житті тієї чи іншої країни, вела до нового осмислення ролі людини в її відносинах з суспільством та державою», - зазначив співробітник Українського інституту національної пам’яті Сергій Бутко.
Про діяльність Української Гельсінської Групи, яка ставила своїм завданням знайомити громадян України з Декларацією прав людини ООН та сприяла виконанню в Україні постанов Декларації, виступала на захист переслідуваних за переконання, давала їм моральну та юридичну допомогу і домагалася від влади здійснення права на вільний обмін інформацією та ідеями розповів школярам співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Сергій Горобець. «Підтверджена фактами значущість українських дисидентів не викликає сумнівів. Жертовність цих хоробрих чоловіків і жінок свідчить про незламний дух української нації».
Школярам продемонстрували відео презентацію «Українська гельсінська група у схемах і персоналіях», відеоролик «Вони знали, що підписують собі вирок», підготовлений Українським інститутом національної пам’яті до 45-річчя заснування Української Гельсінської групи та запропонували ознайомитися з книгами виставки «ПРАВА ЛЮДИНИ: ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ». «Адже тільки маючи під рукою першоджерела, молоде покоління знатиме правдиву історію нашої боротьби за права людини і за право українського народу на незалежність, - сказав Сергій Бутко.
Оксана Соловей, викладач історії та права ЗОШ №35 побажала присутнім: «Хай наші права і свободи починаються з нашого дотримання їх по відношенню до наших ближніх! Адже слідуючи принципам поваги та активної громадянської позиції ми будуємо майбутнє не тільки для нас самих, але і для наших нащадків».
Завершуючи захід, Сергій Бутко побажав учням-випускникам активної життєвої позиції, поваги до Законів України, розуміння важливості їх дотримання. Бути толерантними, свідомими особистостями, захищати і примножувати надбання Незалежності!