Газета для керівників, бухгалтерів, кадровиків підприємств і не тільки...

   

 

           "Праця та зарплата" — всеукраїнська інформаційно - консультаційна газета для керівників, бухгалтерів, юристів, кадровиків підприємств і установ різних форм власності, заснована в 1992 році.

     У кожному номері газети подаються офіційні документи, постанови Кабінету Міністрів України, роз'яснення і консультації фахівців міністерств і відомств з питань оподаткування,трудового законодавства, оплати праці, пенсійного забезпечення, соціального страхування, бухгалтерського обліку, показники середньої заробітної плати (доходу) для призначення пенсій тощо. Виходить чотири рази на місяць.

          Чернігівська міська бібліотека імені М.М. Коцюбинського передплатила на 2021 рік газету "Праця  та зарплата" (https://pza.com.ua/).  Вже одержали сім номерів. 

    "Праця та зарплата" №7 за 17 лютого 2021 року містить такі консультації:

     - про оплату праці ...... с. 8-11

     - щодо припинення повноважень сільських рад .. с. 12

     - про  тривалість додаткової відпустки за роботу в шкідливих умовах праці ... с. 13

     - окремі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб .....с. 14

     - про сплату єдиного внеску ........с. 15

    Стаття "Стаж реальний, облік віртуальний"(с. 2-3) розміщена у рубриці "Актуально"- про облік трудової діяльності в електронній формі.

  Податкові нюанси  роз`яснює фахівець з оподаткування у статті "Податкова соціальна пільга в 2021 році" (c. 4-5).

    У рубриці "Інформує Мінсоцполітики України":

      - індекси для проведення індексації грошових доходів населення (с.4-5)       

      - компенсація за не виплачені своєчасно грошові доходи за 2012 - 2020 рр. (с.7) 

    У рубриці "Радимо прочитати" головний бібліограф Державної науково-технічної бібліотеки України інформує про нові видання з економіки, менеджменту, логістики, оподаткування, які вийшли у світ у 2020 році. 

    Бібліотека зберігає газету три роки.

    За інформацією звертайтесь за телефоном:

                    (0462) 77-51-20    

             

20 лютого - День Героїв Небесної Сотні

    20 лютого 2014 року стало знаковою датою в новітній історії України. Сім років поспіль цього дня в нашій державі відзначають День Героїв Небесної Cотні. 

   В часи великих подій і випробувань найбільше проявляються і визначаються, формуються і гартуються характери, духовні, фізичні прояви людей, цілих націй, народів. 

    У листопаді 2013-го - лютому 2014 року громадяни України, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини та європейське майбутнє своєї держави, змінили хід історії країни. Тоді на Майдан вийшли справжні патріоти.  

    Герої Небесної Сотні - українці та іноземці, віддали життя під час Революції гідності. Євромайдан уже стає історією, відходить на другий план на тлі російської військової агресії. Існує небезпека, що ця велика подія в житті нашої країни з часом втратить свою значущість, буде по-іншому трактована різними  істориками.  І як важливо, щоб все це було відтворено, закарбовано, передавалось від покоління до покоління.

    Парламент 295 голосами ухвалив постанову до річниці Революції гідності і  дав чітку політичну оцінку подій, які сталися сім років тому:

    "Революція Гідності - один з ключових моментів українського державотворення та виразник національної ідеї свободи. Пам` ять про героїчний чин Небесної сотні є частиною історії національного державотворення". 

    На вшанування пам`яті Героїв Небесної Сотні читальний зал бібліотеки імені М. Коцюбинського організував книжкову виставку-інсталяцію, де зібрані книги з численними фото, документами; детальні хроніки подій та індивідуальні історії учасників Революції гідності, які віддали своє життя,  аби Україна  та всі ми стали вільними. Ця виставка заради того, аби пам`ять  про величезну самопожертву Героїв Небесної Сотні назавжди залишилась в серцях українців.   

Верховна Рада запровадила електронні трудові книжки

    

Верховна Рада ухвалила Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі."

    Документ має на меті запровадження обліку трудової діяльності працівника в електронній формі, а також законодавче врегулювання питання щодо автоматичного призначення пенсії за віком через особистий електронний кабінет особи на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду. Реформа обліку трудової діяльності працівника полягає у поступовій відмові від паперових трудових книжок.

    Закон установлює п`ятирічний  перехідний період для включення до Державного реєстру відомостей із паперових трудових книжок про трудову діяльність працівника. Протягом цього періоду застосовуватиметься як паперова так і електронна форма уже наявних або внесених відомостей про трудову діяльність працівника з Державного реєстру.

    Документ визначає, що внесення відомостей про трудову діяльність до Державного реєстру через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду у вигляді сканованих або оцифрованих копій передбачених законодавством документів (трудової книжки, довідок тощо) здійснюється працівником і роботодавцем з обов`язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису.

    Після внесення відомостей про трудову діяльність працівника до державного реєстру роботодавець зобов`язаний видати оригінал паперової трудової книжки йому на руки під підпис, при цьому також передбачено обов`язок роботодавця вносити на вимогу працівника до паперової трудової книжки записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення.  

    За матеріалами газети: Праця та зарплата  №6 10 лютого 2021р. www.pza.com.ua  

    
 

29 січня - День пам`яті Героїв Крут

     

   
На вшанування пам`яті Героїв Крут у читальному залі бібліотеки імені М. М. Коцюбинського розгорнуто книжкову виставку-пам`ять, яка поверне читача у ті далекі часи історії визвольних змагань 1917- 1921 років, коли велась героїчна боротьба за утвердження української державності і незалежності . 

      Книги, представлені на виставці розкривають історичний перебіг бою під Крутами і Бахмачем, значення цієї події в історії України. Наукові статті, документи, фотоматеріали аналізують подвиг героїв Крут у контексті Української революції 1917 - 1921 рр. і на тлі сучасної української історії.

     На виставці зібрані книги про  український військовий рух, українські армії 1917 - 1921 років, їх організації, а також умови, в яких українські військові боронили незалежність України. Науково-популярні видання і цікаві документи того періоду допоможуть відтворити атмосферу, в якій діяла армія і її роль у битві під Крутами.

    І хоча молодій українській армії не вдалось захистити незалежність України, цей період є одним із найяскравіших і найгероїчніших у минувшині нашого війська. Битва під Крутами назавжди залишиться в український воєнній історії, як приклад патріотизму і відваги українських вояків.  

"Вони щасливі, що могли купити своєю кров'ю такі вартости свому народові! Батьки, брати, сестри тих, котрих ми сьогодні ховаємо! Стримуйте сльози, що котяться з ваших очей, як стримую я. Бо ж, ті котрих ви ховаєте, доступили найвищого щастя - вмерти за отчизну! Їх слава і вдячна память про них житиме з нашою свободою разом, серед народу нашого однині до віку!" (із промови Голови Української Центральної Ради М. Грушевського на похоронах січовиків студентського куреня, що загинули під Крутами, 19 березня 1918 р.. Книга: Крути. Січень 1918 року: док., матеріали, дослідж., кіносценарій.- К., 2008. - 840 с.,іл.)  

    Пам'ять про Крути повернулася в Україну з відновленням її незалежності у 1991 році. Проєкт створення музею "Пам`яті Героїв Крут" у залізничних вагонах належить народному художнику України Анатолію Гайдамаці. Меморіальний комплекс "Пам`яті Героїв Крут" створено на місці бою збройних формувань УНР з військами більшовистської Росії 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути Борзнянського району Чернігівської області. Від меморіалу через дорогу відтворено залізничний перон Києва початку ХХ ст., який символізує відправлення на шлях до бою проти агресора, на шлях безсмертя. З обох боків перону на коліях розташовані 7 вагонів і залізнична платформа з гарматою. Праворуч від перону знаходяться платформа і три зали-вагони експозиції.                                                                                                    

До Дня Соборності України

         

         У читальному залі бібліотеки імені М. Коцюбинського розгорнуто книжкову тематичну виставку  "Соборна Україна: від ідеї до життя". Тут представлено літературу, в якій відображено взаємини Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в 1918 - 1920 роках,  передумови та основні причини об`єднавчого процесу.  Пропоновані увазі читача  історичні нариси створені на основі джерельно-документального матеріалу, а також новітньої історіографічної літератури,  в популярній формі висвітлюють добу  Центральної Ради,   Української Держави П. Скоропадського, Директорії УНР, проголошення Акту Злуки, об`єднання українських земель в єдину соборну неподільну державу, а також добу українських визвольних змагань 1917 -1921 рр.

    1917 - 1921 рр. - один із найдраматичніших періодів вітчизняної історії, дає сприятливу можливість мільйонам громадян сучасної України дізнатися, як минулі покоління нашого народу виборювали незалежність своїй Батьківщині, склавши на вівтар її прийдешньої свободи незліченні жертви. І хоча державі не вдалося тоді зберегти єдність та незалежність, проте сама ідея соборності  і імена діячів того періоду залишилися в історії і серцях  українців.

    Представлені на виставці праці, щоденники, спогади видатних  діячів того періоду: В. Винниченка, Є. Петрушевича, М. Грушевського, П. Скоропадського, С.Петлюри допоможуть зрозуміти трагізм відомих постатей, які були виразниками  дум десятків тисяч українців і які залишилися мало зрозумілими. 

     Соборність та незалежність України є важливими поняттями і нині. Коли 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який підтримали українці на референдумі 1 грудня, насправді відбулося відновлення державної незалежності України. Сьогодні війна на Донбасі точиться саме за соборність і нашу незалежність.

    Книжкова виставка  - привід замислитися над історією країни, сьогоденням та майбутнім нашого українського  народу!  

22 січня - День Соборності України

     

     В історії нашої держави є події, доленосні за своїм історичним значенням. Одна з них - День  Соборності, який відзначаємо 22 січня. Саме того дня  1919 року в Києві проголосили Акт Злуки українських земель у єдину соборну неподільну державу, яким стверджувалося об'єднання двох тодішніх держав УНР та ЗУНР. 

    Ідея і витоки соборності сягають як мінімум 19-го століття . Українська інтелігенція вже тоді наголошувала на єдності українських земель і 15-ти мільйонного українського народу. Її обстоювали діячі "Руської трійці", Кирило - Мефодієвського братства, "Братства тарасівців". Ідея єдності народу і неподільності етнічних земель закарбована і у відомій пісні на слова Павла Чубинського та музику Михайла Вербицького (пізніше стала основою Гімну України), де є такі слова: "Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому."

    Однак реалізувати ідею соборності вдалося лише після розпаду Російської та Австро-Угорської імперій, який сприяв появі нових держав.У січні 1918 року на Наддніпрянщині було скинуто гетьмана Скоропадського і  проголошено про відновлення  незалежної Української Народної Республіки, а в листопаді 1918 постала незалежна Західно-Українська Народна Республіка.Територія ЗУНР охоплювала Галичину, Буковину та Закарпаття. Створений уряд ЗУНР - Державний Секретаріат, очолив Кость Левицький, президентом ЗУНР став Євген Петрушевич. 

     Лідери ЗУНР і ініціювали об'єднання.  Західно - Українська делегація розпочала переговори з гетьманом Павлом Скоропадським, а згодом продовжила з директорією УНР, яку очолював в ті часи Володимир Винниченко. 1 грудня 1918 року представники обох урядів у пасажирському вагоні на станції Фастів підписали "передвступний договір". У ньому зобов`язалися найближчим часом довершити злуку УНР і ЗУНР "в одну державну одиницю".

    22 січня 1919-го на Софіївській площі в Києві відбулося офіційне проголошення Акта Злуки ЗУНР та  УНР в єдину соборну Українську Народну Республіку.

    Голова галицької делегації під час промови на Софіївській площі  22 січня 1919 року  Лев Бачинський сказав: "Бажаємо обновити національно-державну єдність нашого народу, що існувала за Володимира Великого та Ярослава Мудрого,- до якої стреміли наші великі гетьмани Богдан Хмельницький, Петро Дорошенко та Іван Мазепа". 

    Керівним органом країни стала Директорія, яку з лютого 1919 р. очолив Симон Петлюра. Директорії вдалося досягнути деяких успіхів у міжнародній політиці - зокрема  УНР визнали Угорщина, Нідерланди Ватикан, Італія, а стосунки із країнами Антанти та безпосередніми сусідами залишилися воєнними.

    Об`єднана Україна відстоювала свою незалежність на кількох фронтах одночасно: проти Польщі воювало військо ЗУНР - Українська Галицька Армія, проти більшовиків та білих - армія УНР. 

     Війна стала головною причиною, чому не вдалося реалізувати Акт Злуки. У лютому 1919 року урядові установи УНР змушені були залишити Київ, який зайняли більшовики. Згодом більшу частину Західної області УНР окупували польські війська, Північну Буковину - румунські, Закарпаття відійшло Чехословаччині. Незважаючи на це, дата 22 січня 1919-го стала символом демократичного, цивілізованого збирання земель в одній суверенній державі, а ідея соборності України - визначальною для наступних борців за незалежність України.

                                                Література:                                                               

    Добржанський О.В., Старик В. П.  Бажаємо до України! Змагання за українську державність на Буковині у спогадах очевидців (1914- 1921рр.). - Одеса: Маяк, 2008.  1168 с.

    Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження (1917 - 1921 рр.): Матеріали Міжнародної наукової конференції (м. Київ,1-2 червня 2017р.) / упорядник В. Верстюк, В. Скальський, Г. Басара-Тиліщак, В. Бойко. - Київ-Чернігів: Сіверський центр після дипломної освіти, 2017. 544 с.

    Плохій С. Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності./ Пер. з англ. Романа Клочка. - 2-е вид. -  Харків, 2018.  496 с.

    Рубльов О. С.,Реєнт О.П. Українські визвольні змагання 1917-1921рр. Т. 10. - Київ: Альтернативи, 1999. 319 с.

    Сергійчук В.І. Українська соборність. Відродження  українства в 1917-1920 роках. - Київ: Українська Видавнича спілка, 1999. 412с. 

    Яневський Д. Б. Загублена історія втраченої держави. - Харків: Фоліо, 2016.  252 с.

            

Обслуговування - лише українською

 

    

    Відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", який набув чинності ще 16 липня 2019 року, проте деякі його норми,  було вирішено ввести в дію пізніше, щоб бізнес зміг краще підготуватися до їх виконання, з 6 січня 2021року, згідно статті 30,  всі надавачі послуг незалежно від форми власності зобов`язані обслуговувати покупців і надавати інформацію про товари та послуги українською мовою. Вимога стосується освітніх послуг (гуртки,секції), медичного обслуговування, надання соціальних послуг тощо. Це означає, що у супермаркеті, інтернет-магазині, кав'ярні, ресторані, банку, аптеці, спортзалі, бібліотеці вас повинні обслуговувати українською мовою.

    Винятків небагато: тільки на прохання клієнта його персональне обслуговування може бути здійснено іншою мовою, прийнятною для обох сторін.

    Українською має бути подано інформацію на цінниках, маркуванні, квитках, інструкціях, технічних характеристиках, меню тощо.

    У разі порушення права на отримання інформації та послуг українською мовою громадянин може скласти скаргу на ім`я Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя.

За матеріалами газети "Пенсійний кур'єр", № 2, 15 січня 2021 року.