Через правову культуру - до громадянського суспільства

Вибрати мову

субота, 27 червня 2020 р.

До Дня Конституції України


Дату 28 червня шанує і пам’ятає кожен свідомий українець, саме цього дня 1996 року на V сесії Верховної Ради II скликання було прийнято Основний Закон нашої Держави, яким закріплено правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, забезпечено права людини та громадянина. За історичними мірками, Конституція України – молодий документ, але своїм корінням сягає сивої давнини.
На переконання фахівців, становлення українського конституціоналізму розпочалося ще за часів Київської Русі, щоправда більш чітких форм цей процес набрав значно пізніше.1710 року було укладено Конституцію Пилипа Орлика, відому також під назвами «Пакти й Конституція прав і вольностей Війська Запорозького...», «Правовий уклад та конституції законів та вольностей Війська Запорозького...», «Уклад прав і вольностей Війська Запорозького та угоди...». Цей документ став першою українською конституцією, більш того, він вважається однією з перших у Європі конституцій демократичного суспільства.  Без перебільшення можна сказати, що Джеймс Медісон, автор Конституції США, скористався пізніше тими самими принципами демократії, що й Пилип Орлик.
 Конституція Пилила Орлика не тільки   видатна пам'ятка українського конституціоналізму.  Проблеми відображені у тексті документа,  співзвучні з тими, з якими доводиться стикатися Україні сьогодні. 
Історичні паралелі між козацькою добою і сучасною Україною засвідчують, що 310 років тому український народ понад усе прагнув звільнитися з-під   ярма Московської держави,| яка «неодмінно хотіла перетворити козаків на регулярне військо, а міста приєднати до своїх губерній».  У розділі ІІ Конституції Пилип Орлик просив шведського короля і його наступників нікому не вибачати «не лише зневаги прав ї вольностей, але й порушення кордонів і привласнення вітчизняних земель»роте не тільки зовнішній ворог становив загрозу для України. «Дехто з гетьманів Війська Запорозького захоплювали собі необмежену владу, геть потоптавши рівність і звичаї, і свавільно встановлювали отой закон: «Так хочу - так повеліваю». Тоді, як і сьогодні, корупція    пронизувала усі верстви населення, руйнуючи країну зсередини. Про це багато йдеться у Конституції Пилипа Орлика. Водночас у документі закладено низку прогресивних антикорупційних заходів, таких як виборність на посади, незалежність «бюджетного процесу», фінансовий контроль, звітність тощо. Ключовою фігурою у протидії корупції та хабарництву був гетьман. Він мав «усією повнотою влади викорінювати надужиття і сам того остерігатися і не чинити, щоб не давати прикладу для наслідування іншим».
Найперше, чого прагнув Пилип Орлик, це очистити українську владу, зробити її демократичною, справедливою, вірною державі й українському народові. З цією метою, аби не допустити самодержавство, було запроваджено Генеральну раду, яка обмежувала гетьманські повноваження, маючи вплив її на зовнішню, і на внутрішню політику. З членами Ради гетьман мав «радитися про безпеку Вітчизни, про спільне благо і про всі громадські справи». Старшина, у свою чергу, повинна була радити «чесно й щиро, не дбаючи про жоден зиск - свій чи інших осіб». Фактично, гетьману відводилась роль, еквівалентна сучасній президентській, а Генеральній раді - парламентській.
Неабияку увагу в Конституції приділено запобіганню розкраданню державного майна і коштів. Цей святий обов'язок покладався на генерального скарбія. Він обирався на конкурсній основі. Цікаво, що претендувати на цю посаду міг «чоловік значний і заслужений, маєтний і порядний, який би сумлінно опікувався з відома гетьманового військовою скарбницею, пильнував млинів і доходів та обертав їх на громадські потреби, а не на власний зиск». За свою діяльність підскарбій звітував гетьману, але, незважаючи на це, останній не мав права «ані самовладно привласнювати собі громадських маєтностей і угідь Війська Запорозького, ані розподіляти їх під яким не було 6 претекстом іншим людям, менш заслуженим перед Вітчизною».
Фахівці стверджують, що Конституцію Пилипа Орлика не можна вважати конституцією в сучасному розумінні цього слова, проте її вплив на законотворчу діяльність в Україні важко переоцінити. Україна має власне джерело, з якого належить черпати основні ідеї правової держави.
 Усім хто цікавиться історією і правом пропонуємо ознайомитися з добіркою видань читальної зали центральної бібліотеки ім. М. Коцюбинського.









           

вівторок, 16 червня 2020 р.

Інформація Чернігівського міського відділу ДРАЦС

Веб-портал «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану»
Для уникнення черг у відділах державної реєстрації актів цивільного стану Міністерством юстиції України запроваджено пілотний проект Веб-портал «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану».
Які можливості дає пілотний проект громадянам?
-                     подати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заяви про державну реєстрацію актів цивільного стану, про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, про повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян;
-                     надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану сканкопії документів, необхідних для державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, у форматі, придатному для роздрукування або зчитування цих документів в електронному вигляді;
-                     здійснити попередній запис до відділів державної реєстрації актів цивільного стану із зазначенням зручних для громадян дати і часу;
-                     отримати консультації працівників відділу державної реєстрації актів цивільного стану;
-                     оплатити з використанням платіжних систем послуги відділів державної реєстрації актів цивільного стану.
За результатами розгляду звернення щодо запису на попередній прийом користувачу надсилається повідомлення, у якому зазначаються прізвище, імя, по батькові, посада та контактний телефон особи, яка буде здійснювати прийом, а також дата і час прийому.
Якщо подана заява оформлена належним чином, вона реєструється працівником відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Як зареєструватися на Веб-порталі «Звернення у сфері державної реєстрації  актів цивільного стану»?
Для того щоб зареєструватися на Веб-порталі необхідно:
1. на Головній сторінці Веб-порталу обрати вкладку «Первинна реєстрація».
2. Заповнити поле «Логін», який буде використовуватися для входу на Веб-портал. Логін повинен складатися з не менш ніж шести літер латинського алфавіту та може містити цифри і символи «_» та «-».
3. В полу «Електронна адреса» необхідно ввести існуючу електронну адресу, на яку буде надіслано підтвердження проведення реєстрації на порталі.
4. Заповнити поле «Прізвище, імя, по батькові». Для цього необхідно ввести прізвище, імя, по батькові особи, що реєструється, на українській мові.
5. Поставити мітку щодо згоди на передачу та обробку персональних даних.
6. Поставити мітку щодо ознайомлення з порядком роботи з Веб-порталом. Для відкриття порядку необхідно натиснути на посилання «порядок роботи з веб-порталом».
7. Далі необхідно натиснути кнопку «Реєстрація». Зявиться повідомлення «Користувача «логін» створено. Пароль відправлено на електронну адресу. На вказану електронну адресу буде надіслано повідомлення щодо реєстрації на порталі.
8. Для входу в особистий кабінет необхідно перейти за посиланням, яке вказано в повідомленні, та ввести логін та запропонований пароль. Далі натиснути кнопку «Вхід».
9. Запропонований в повідомленні пароль можна буде змінити.

Ввійти на Веб-портал можна за посиланням: http://dracs.minjust.gov.ua/.


Головний спеціаліст
Чернігівського міського відділу
державної реєстрації актів
цивільного стану Північно – Східного
міжрегіонального управління
Міністерства юстиції (м. Суми)                               Ксенія КОНЬКОВА

пʼятниця, 12 червня 2020 р.

Інформація Чернігівського міського відділу ДРАЦС


Витребування документів про державну реєстрацію актів цивільного стану з території іноземних держав

Дуже часто до спеціалістів відділів державної реєстрації актів цивільного стану звертаються громадяни з наступних питань: «Я народився у Латвійській Республіці, своє свідоцтво про народження загубив. Як мені його відновити?», або: «Для отримання спадщини мені необхідно довести родинні стосунки з дідусем, який народився в Туркменістані».  
Вирішення даного питання видається складним лише на перший погляд.
Після здобуття Україною незалежності наша держава активно працює в напрямку укладення багатосторонніх та двосторонніх міжнародних договорів про надання правової допомоги у цивільних та сімейних справах, зокрема, щодо витребування документів про державну реєстрацію актів цивільного стану.
Так, 22 січня 1993 року в місті Мінськ (Республіка Білорусь) в рамках країн СНД була підписана Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, яка набула чинності для України 14 липня 1995 року та застосовується нашою державою у відносинах з Республікою Білорусь, Азербайджанською Республікою, Республікою Узбекистан, Російською Федерацією, Республікою Казахстан, Республікою Таджикистан, Республікою Вірменія, Киргизькою Республікою, Республікою Молдова, Грузією та Туркменістаном.
Крім цього, на даний час Україною укладені або застосовується в порядку правонаступництва  договори про надання правової допомоги з такими країнами, як, наприклад, Республіка Польща, Канада, Латвійська Республіка, Республіка Кіпр, Соціалістична Республіка В’єтнам, КНДР, Республіка Болгарія, Турецька Республіка, Монголія, тощо.
Однак, найбільш актуальним для наших громадян все ж є витребування документів про державну реєстрацію актів цивільного стану з території держав-членів СНД. Актуальність даного питання є зрозумілою, адже після розпаду СРСР значна кількість осіб, які переїхали на постійне проживання з території колишніх республік (нині  незалежних держав) і залишилися в Україні зіткнулися з проблемами втрати та отримання повторно документів про державну реєстрацію актів цивільного стану, складених за межами території України.
Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, підписана країнами-членами Співдружності Незалежних Держав, значно спрощує порядок отримання документів про державну реєстрацію актів цивільного стану. Для цього зовсім непотрібно їхати за кордон!!!
Отже, для отримання документів про державну реєстрацію актів цивільного стану з території держав – учасників Конвенції громадянам необхідно:
- звернутися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану незалежно від місця проживання чи реєстрації з паспортом або іншим паспортним документом;
- у разі зміни імені заявником, в тому числі зміни прізвища у зв’язку з реєстрацією шлюбу чи розірвання шлюбу – надати відповідні підтверджуючі документи (свідоцтво про шлюб, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, свідоцтво про зміну імені, тощо);
- у випадку витребування документів щодо своїх близьких родичів - надати документи, які підтверджують родинні стосунки з вказаними особами.
         На підставі поданих документів  та  інформації, наданої заявником, складається анкета щодо витребування документу з-за кордону у двох примірниках, яка разом із проханням про надання правової допомоги та копіями наданих особою підтверджуючих документів направляється до Управління державної реєстрації відповідної області для подальшого направлення до компетентного органу юстиції іноземної держави.
         Особа отримує виданий іноземною державною документ також безпосередньо у відділі ДРАЦС за місцем звернення за отриманням правової допомоги.
         Водночас слід звернути увагу, що окремими двосторонніми договорами може бути передбачено  інший порядок витребування документів про державну реєстрацію актів цивільного стану.
         Протягом 2019 року Чернігівським міським відділом ДРАЦС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) було підготовлено та направлено 86 прохань про надання правової допомоги, найчастіше до таких країн як Російська Федерація, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, країни Прибалтики.


Головний спеціаліст
Чернігівського міського відділу
державної реєстрації актів
цивільного стану Північно – Східного
міжрегіонального управління
Міністерства юстиції (м. Суми)                                         Анна ФЕСЕНКО

четвер, 4 червня 2020 р.

Захист персональних даних громадян




До відділів державної реєстрації актів цивільного стану (далі - Відділ) звертаються з метою офіційного визнання державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Для цього особа подає заяву про проведення відповідної державної реєстрації та необхідні документи, на підставі яких складається актовий запис та видається свідоцтво про певний вид проведеної реєстрації. Актові записи складаються в двох примірниках та зберігаються в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану та відділів державної реєстрації актів цивільного стану управлінь державної реєстрації.
Слід зазначити, що інформація про персональні дані фізичної особи, що містяться в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню. Отже, можна зробити висновок про те, що працівники Відділів мають справу з документами, які містять інформацію про персональні дані осіб, які звертаються за отриманням послуг.
В першу чергу, працівники Відділів чітко дотримуються положень чинного законодавства, де зазначається, яка саме інформація є конфіденційною. Так, наприклад, нормативно-правовими актами передбачено, що працівники органів державної реєстрації актів цивільного стану зобов'язані додержуватись таємниці державної реєстрації актів цивільного стану. Відомості про національність, освіту, сімейний стан, а також адресу, дату і місце народження фізичної особи, які стали відомі працівнику органу державної реєстрації актів цивільного стану у зв'язку з державною реєстрацією акту цивільного стану, є конфіденційними і розголошенню не підлягають.
Особливу увагу працівники відділів державної реєстрації актів цивільного стану приділяють тому, кому може надаватися конфіденційна інформація при розгляді звернень фізичних та юридичних осіб. Першочергове право на отримання такої інформації, яка міститься в актовому записі, має фізична особа, якщо вона стосується її особисто. Якщо запитувачем інформації є третя особа, то вона може бути повідомлена лише за умови бажання фізичної особи, відносно якої складений актовий запис, в якому міститься відповідна інформація та на підставі заяви, справжність підпису на якій засвідчена в установленому порядку. Також, право на отримання таких відомостей мають особи, визначені в підзаконних актах, якими керуються у своїй службовій діяльності працівники. Вони можуть повідомляти відомості про державну реєстрацію акту цивільного стану на підставі ухвали (письмового запиту) суду (судді) у зв'язку зі справами, що перебувають у його провадженні, а також письмового запиту органу досудового розслідування, інших державних органів, органів місцевого самоврядування (посадових осіб), якщо запит зроблено у зв'язку зі здійсненням ними повноважень, визначених актами законодавства. В інших випадках надання конфіденційної інформації третім особам забороняється.
Отже, держава подбала про збереження інформації, яка стала відома особам при здійсненні ними своїх повноважень та про недопущення втручання в приватне життя осіб, які звертаються до Відділів.


Головний спеціаліст
Чернігівського міського відділу
державної реєстрації актів
цивільного стану Північно – Східного
міжрегіонального управління
Міністерства юстиції (м. Суми)                               Катерина КЕЗЬКО



вівторок, 2 червня 2020 р.

Інформація Чернігівського міського відділу ДРАЦС


Порядок отримання документів громадянами,
які народилися в період до 1945 року

Якщо людина народилися в період до 1945 року та втратила свідоцтво про народження, вона може звернутися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану (далі – Відділ) незалежно від місця державної реєстрації акту цивільного стану та місця проживання для отримання втраченого документа повторно.
Для цього необхідно подати:
1. заяву про видачу свідоцтва повторно, в якій зазначаються прізвище, ім’я по батькові, присвоєні при державній реєстрації актового запису про народження, дата народження та місце державної реєстрації актового запису про народження;
2. надати документи, які підтверджуватимуть зміни прізвищ (наприклад, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про зміну імені, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо підтвердження дошлюбного прізвища).
Однак, порядок видачі вищезазначеного документу триватиме значно довше на відміну від видачі свідоцтва повторно відносно особи, яка народилася в період з 1945 року по теперішній час у зв’язку з тим, що книги державної реєстрації актів цивільного стану зберігаються у Відділах протягом 75 років з часу складання актових записів цивільного стану. Після спливу вказаного строку, книги державної реєстрації актів цивільного стану передаються на зберігання до відповідних державних архівів.
Отже, Відділ на підставі поданої заяви звертається до державного архіву з проханням надати копію актового запису про державну реєстрацію народження, яку мають надіслати протягом трьох робочих днів. Також, особу, яка звернулася, мають попередити про відсутність граф або відомостей в графах «По батькові» та «Місце народження» в актовому записі про народження. Якщо заявника не влаштовує відсутність даної інформації, він може звернутися до Відділу для вирішення питання про доповнення відповідних граф та отримати свідоцтво про народження повторно.
Якщо у Вас виникли запитання з цього приводу, Ви можете зателефонувати за номером (0462)678 069 або проконсультуватися у Відділі безпосередньо за адресою: м. Чернігів, вул. Пушкіна, 15.


Головний спеціаліст
Чернігівського міського відділу
державної реєстрації актів
цивільного стану Північно – Східного
міжрегіонального управління
Міністерства юстиції (м. Суми)                               Катерина КЕЗЬКО

понеділок, 1 червня 2020 р.

1 червня - Міжнародний день захисту дітей

                                   Конвенція про права дитини Організації Об`єднаних Націй є викладом принципів, яких повинні дотримуватися  уряди та окремі особи задля сприяння захисту нероздільних прав людини та дитини. З часу одноголосного прийняття на Генеральній Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, Конвенцію ратифікували уряди усіх країн (за винятком Сомалі та США).    Документ складається з 54 статей, що деталізують індивідуальні права осіб віком від народження до 18 років, якщо згідно застосованим законам повноліття не настає раніше.

                                    Ратифікуючи Конвенцію, уряди зобов`язуються забезпечити дитині безпечні та благополучні умови для зростання, доступ до високоякісної освіти та медичного захисту і загалом високий рівень життя.  Долучаючись до Конвенції, уряди погоджуються
захищати дітей від дискримінації, сексуальної та комерційної експлуатації, жорстокого поводження; приділяти особливу увагу дітям-сиротам, дітям-біженцям. Конвенція про права дитини є своєрідним еталоном, за допомогою якого можуть бути оцінені дії кожного уряду щодо покращення життя дітей.



                                   Підписавши Конвенцію ООН у 1991 році, Україна взяла на себе ряд зобов`язань з поліпшення добробуту дітей. Зокрема,  в 1993 р. в Києві створено Всеукраїнський комітет захисту дітей, а в квітні 2001 р. прийнято Закон України "Про охорону дитинства". Відповідно до законодавства дитина має право особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для дітей та молоді ( стаття 10 Закону України "Про охорону дитинства"). Крім, цього дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла 14 років ( стаття 152 Сімейного кодексу України).

Чернігівський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді забезпечує організацію та проведення соціальної роботи із соціально незахищеними категоріями сімей, дітей та молоді,  які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги. 

м. Чернігів, вул. Хлібопекарська, 24а (у приміщенні дитячого садку №54) 
e-mail: molodcenter@ukr.net


БЕЗКОШТОВНІ ПОСЛУГИ 
юриста, психолога, соціального педагога тел.  (0462) 678-607  
                                                                                                            (0462) 678-604