Через правову культуру - до громадянського суспільства

Вибрати мову

середа, 7 грудня 2022 р.

ЛЮДСЬКА ГІДНІСТЬ — НАЙВИЩА ЦІННІСТЬ. До Міжнародного дня прав людини.

 

  




10 грудня - Міжнародний день прав людини. Сьогодні Україна, як і весь світ, зіткнулися з  особливою жорстокістю та неповагою до прав людини. Розв’язна жорстока війна на винищення української нації і окупація рф території нашої країни, порушення прав людини цією державою на тимчасово окупованих територіях, численні терористичні акти та військові конфлікти по всьому світу свідчать про неспроможність як окремих держав, так і світової спільноти забезпечити на належному рівні захист прав людини і  свобод.

    Одним з найважливіших аспектів цих прав є гарантія дотримання людської гідності. Людська гідність нерозривно пов’язана з унікальністю кожної людини. Кожен і кожна з нас володіє думками, почуттями, особистими якостями, а, отже, є цінністю завдяки своєму існуванню. Саме тому дуже важливо захищати людську гідність. Гідність – це також і внутрішня переконаність людини у власній цінності, почуття самоповаги та поваги до інших людей.

   Багато філософів і правознавців міркували над поняттям гідності. Серед них і Григорій Савич Сковорода, 300-річчя від дня народження якого відзначаємо цього року. Він відстоював права людської особистості в кожній людині, що на ті часи означало сильну демократичну тенденцію. Відкрито засуджував московських гнобителів.

   


Якось Катерина ІІ забажала побачити вже за життя відомого українського філософа особисто. Він прибув на її запрошення до палацу. Коли зайшла цариця до приймальної зали, всі присутні вклонилися, крім Сковороди. На питання Катерини, чому він не кланяється, відповів: «Не я бажав тебе бачити, а ти сама захотіла на мене подивитися. А як же ти мене роздивишся, коли я перед тобою удвоє зігнуся». Катерина ІІ намагалася «приручити» Сковороду, запрошуючи його на постійне проживання при дворі. У відповідь виклик: «Я не покину батьківщини. Мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця». У спокусливі сіті заради «панства великого», заради «лакомства нещасного» Сковорода так і не дався.

 Розповідають, що Катерина ІІ, зустрівшись із Сковородою, запитала, чому він такий чорний. Дотепна відповідь містила глибоку кмітливість, що вказувала на суть його життя: «Е! Вельможна мати, хіба ж ти де бачила, щоб Сковорода була біла, коли на ній печуть і жарять, і вона все у вогні».

   Учення та наративи Сковороди про незалежність, самопізнання, сродну працю важливі і зараз. Ідея «спорідненої праці» – це основа суспільного ладу, запорука громадського порядку, душевного комфорту, соціального та індивідуального благополуччя, а також умова реалізації рівності і рівноправ’я. Ідея «спорідненої праці» у Г. Сковороди логічно пов’язана з концепцією «нерівної рівності», які відкривають людині шлях до щастя. Ця ідея представлена відомим сковородинським фонтаном. Виступаючи з критикою формальної рівності, що заснована на універсальній «неспорідненності», він протиставляв їй внутрішню «нерівну рівність» як можливість реалізації кожним своїх здібностей, право кожного на індивідуальність, на щастя. Отже, «споріднена праця» – це вираження ступеня соціальної справедливості, а право як механізм встановлення закладеної у «спорідненій праці» справедливості має виходити від людини, виражати не стільки зовнішню,скільки внутрішню міру її волі.

10-та пісня збірки Г. Сковороди «Сад божественних пісень» — «Всякому городу нрав и права…» – вважається класичним зразком соціальної сатири в давній українській літературі.

Слова «всякому городу нрав і права» наштовхують на думку про адміністративні заходи Катерини II щодо міст у кінці 60-70-х років. Імператриця в цей час посилено запроваджувала дворянсько-бюрократичну систему управління губернських та повітових міст, визначала своє розуміння тези «всякому городу нрав и права». Отже, вірш спрямований не тільки проти загальних соціальних пороків, а й конкретно — проти запроваджуваних порядків бюрократичної системи.

Письменник виступає проти соціальної несправедливості, яка існує і принижує людську гідність:

Панські Петро для чинів тре кутки,

Федір-купець обдурити прудкий,

Той зводить дім свій на людський манір,

Інший гендлює, візьми перевір!

   Образом Петра автор розкриває психологію новонародженого лакузи, який морально вироджується. Він, замість того, щоб боротися за волю, свідомо спрямовує свою діяльність «для чинів». Твір є гострою сатирою на верхівку суспільства того часу: купців, чиновників, поміщиків, які задовольняли свої примхи. Не оминув поет і юриста, який закони повертав так, як було вигідно йому: він збагачувався на хабарях. Ця пісня є вершиною поезії Сковороди, бо, засуджуючи експлуататорське суспільство, відповідала настроям і почуванням народу.

    Доля подарувала Україні Сковороду і ми зобов’язані вслухатися в його заповіти й докласти всіх зусиль, щоб зрозуміти вчення великого філософа, адже воно потрібне нам і сьогодні. Г. Сковорода обстоює свободу і права кожної людини. Воля пов’язується з боротьбою за національне і соціальне визволення, що закладає основу для традиційних цінностей українського національного світогляду.

 

 

субота, 22 жовтня 2022 р.

21 жовтня 1672 року народився Пилип Орлик, автор першої Конституції в Україні

 

21 жовтня 1672 року народився Пилип Орлик, український політичний, державний і військовий діяч, Генеральний писар (1702–1709), гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710–1742), поет, публіцист. Найближчий соратник гетьмана Івана Мазепи, який став після його смерті гетьманом Війська Запорозького Правобережної України і автором першої Конституції в Україні, відомої як "Конституція Пилипа Орлика" (1710).

Конституція була укладена у двох примірниках: староукраїнською та латинською мовами. Конституція Орлика, написана латиною, зберігається в Національному архіві Швеції. Документ староукраїнською зберігається в Москві.

Пилип Орлик був не тільки найближчим помічником Івана Мазепи, але й став спадкоємцем його антимосковської політики, аж до своєї смерті у 1742 році домагаючись незалежності України. Тому він другий найбільш негативний український герой після Івана Мазепи у російській історичній традиції.

Усім хто цікавиться постаттю Пилипа Орлика пропонуємо ознайомитися з добіркою видань читальної зали центральної бібліотеки ім. М. Коцюбинського.





понеділок, 29 серпня 2022 р.

 


29 СЕРПНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЗАГИБЛИХ ЗА СВОБОДУ УКРАЇНИ.

Вшануємо пам’ять захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Саме цього дня 2014 року українські війська виходили з іловайського оточення по так званому «зеленому коридору», зазнавши найбільших втрат через віроломні дії регулярної армії Росії. Смертельний для наших захисників «зелений коридор» пролягав через поля із соняшниками.

Саме під ними сотні українців поклали в боротьбі з


ворогом свої життя на вівтар свободи, гинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Тож символом Дня пам’яті захисників України стала квітка соняха.

Пам’ятаємо і шануємо кожного захисника і захисницю, які віддали своє життя за те, аби в України було сьогодні і впевненість, що обов’язково буде майбутнє. Слава і вічна пам’ять нашим захисникам!



 

 


День Незалежності України - особливе свято для кожного українця. Незалежність – це дух свободи, притаманний українцям, дух, що допомагає виборювати свободу сотні років, це відчуття свободи у країні, де ти живеш, це можливість вільного розвитку, це можливість говорити українською. Це найцінніше, що у нас є. Тому обов’язково маємо перемогти.

Хай живе вільний народ! Процвітання, здоров'я, міцного духу рідній Україні! Віри в Перемогу! Дякуємо Богу і нашим ЗСУ!

 




Ліна Костенко

Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

 

Одна від Заходу й до Сходу,

Володарка земель і вод -

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

 

І козаки, й стрільці січові

За тебе гинули в полях.

У небесах сузір’я Лева

Нам світить на Чумацький Шлях.

 

Стражденна чаєчко-небого,


Єдині два твої крила.

Виходим, нене, у дорогу,

Аби ти вільною була.

 

Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на світі в нас одна.

 


 З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ
Вітаємо з Днем Української Державності!

28 липня українці вперше відзначають нове державне свято – День Української державності. Це свято ще один крок до самоствердження українського народу, до повернення його історичної спадщини, безпідставно привласненої росіянами. День Української державності має протистояти фейковому образу, який просуває рф. І разом з цим це нагадування світові, що Україна є давньою європейською державою, а не уламком росії чи колишнього СРСР. Українській державності понад тисячу років.
Не випадково саме в День Хрещення Київської Руси-України започатковується традиція відзначати нове свято. Досі саме в цей день Україна вшановувала одного з перших своїх державотворців — святого рівноапостольного Володимира Великого, князя Київського. Саме за його часів почав використовуватися тризуб як символ влади князя та держави. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.
Однак тризуб є стародавнім українським символом, який зустрічався на нашій території з найдавніших часів і шанувався як магічний знак свого роду, оберіг. За язичницькими віруваннями тризуб відображення Роду або Триглав, котрий уособлює триєдинство жіночого начала – Макош – ліва частина, чоловічого – Дажбог- права частина та божества, яке опікується життям та смертю – Перуном в центрі. Також поширеною є думка що тризуб – це відображення вісника небесної справедливості Рарога, чи сокола що летить з висоти польоту до низу. Для більшості древніх культур цей птах мав велике значення, та асоціювався з перемогою над злом, символом влади, доблесті та сили. У віруваннях наших же предків, сокіл займав місце на верхівці світового дерева, й можливо саме тому падаючий до низу сокіл, став прототипом герба династії Рюриковичів.
Для українців в усьому світі Тризуб символізує нерозривний зв’язок із Вітчизною. Він є символом, в якому закодована сила української нації, її дух, традиції. У різні періоди історії наш Тризуб ставав символом боротьби за незалежність. Радянська тоталітарна система таврувала тризуб як «націоналістичний знак» та жорстоко карала тих, хто його використовував.
Є спостережливе сучасне трактування: в ньому можна прочитати приховане слово – ВОЛЯ. Тризуб з мечем став одним із популярних патріотичних тату. На Майдані під час Революції Гідності тризуб малювали на щитах і шоломах. Російська агресія в Криму і на сході України в 2014 році і тепер, в часи широкомасштабної війни, розпочалася із гонінь та фізичного знищення як української символіки, так і її носіїв. Тризуб і нині об’єднує усіх громадян України, воїнів російсько-української війни, волонтерів, усіх українських патріотів, які захищають незалежність України від зазіхань Кремля на збройних та інформаційно-культурних фронтах.
Державність – це ми, українці, і ми творимо її сьогодні. Бережемо єдність і працюємо разом на Перемогу! Дякуємо нашим воїнам, які захищають нас та нашу державу!
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
❗️Пропонуємо ознайомитися з книгами:
Цього року видавництво Родовід, у якому вийшла книга «Наш герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення», виклало електронну версію альбому у вільний доступ.
🔱 Гречило А., Завітій Б. НАШ ГЕРБ. Українські символи від княжих часів до сьогодення: альбом. – К.: Родовід, 2018. – 400с.,іл.
Альбом «НАШ ГЕРБ» авторства Андрія Гречила та Богдана Завітія розповідає про історичний контекст, в якому Тризуб став головним символом держави українців, і про інші ключові національні символи, і про те, як Тризуб надихав митців упродовж усього століття. У цьому 400-сторінковому альбомі – понад 700 ілюстрацій із більш ніж 50 музеїв, архівів і бібліотек України та світу. «…Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією», – писав Михайло Грушевський 100 років тому, коли Тризуб затверджено гербом УНР.
🔱 Ворона В. Трилогія «Хоробор». Див. електронну версію на сайті бібліотеки.
Це викладена в художній формі розповідь про світ Давньої Русі з її віруваннями, обрядами, ремеслами, побутом і сценами з повсякденного життя наших з вами далеких-далеких предків, описами походів, битв, поразок одних і перемог інших. Але (в кожному романі по-своєму) автор пропонує читачеві ще й замислитись над певними, важливими для людини речами: в першій книзі – про те, заради чого людина взагалі живе на світі; в другій – про волю, як право на самостійне вирішення власної долі, а в третій – про добро і зло та ставлення до них людини.

 Щиро вітаємо всіх із Днем Конституції! Шануємо Основний Закон та слідуємо його настановам. Дякуємо нашим воїнам, які захищають нас, Державу й відстоюють цінності, закладені в Конституцію України, зі зброєю в руках!

🇺🇦Слава Україні! Героям Слава!🇺🇦
Конституція - основний закон, який гарантує кожному громадянину країни свободи і права, а також визначає політичний устрій держави.
Саме 28 червня 1996 року Верховна Рада прийняла Конституцію незалежної України. Конституція є гарантом прав і свобод кожного українця, закріплює наші обов'язки перед державою і визначає наш шлях як країни.
Конституція є щоденним нагадуванням про те, що має залишитися незмінним України: життя людини, свобода, демократія, національна єдність і верховенство права. Міжнародне співтовариство схвалило Конституцію України, назвавши її однією з найдемократичніших у світі.

7 лютого 2019 року Верховна Рада закріпила у Конституції курс України на Європейський союз та НАТО.
Прийняття народом свого найголовнішого Закону знаменує народження вільної держави.
Сьогодні Україна воює за свою свободу і незалежність. І ця війна почалася саме тоді, коли Україна заявила про вибір свого майбутнього - шляху повернення в Європу і до європейських цінностей. Саме проти цього вибору постала Росія, яка бачила Україну частиною своєї імперії і яка анексувала Крим, окупувала частину Донбасу, а згодом почала повномасштабну війну проти всієї України. На превеликий жаль, багатьох українців війна лишила права жити в вільній країні, «вигнала» із рідної землі.
23 червня 2022 року стало дуже добрим днем. Глави держав та урядів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС. Це історія успіху України, його народу, який багато років бореться за свою європейську ідентичність і за європейську мрію.
У нашій Конституції закріплено, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ.
Це було прагнення системно знищити тоталітарність в Україні та надати повний контроль над державою не вузькому колу номенклатурної еліти, а всім громадянам України.
Пам’ятаймо, держава – це не лише чиновники і депутати, держава – це весь народ, кожен з нас. Тому будьмо мудрими, сильними й гідними громадянами своєї держави. І нехай непорушними будуть головні принципи Конституції – народовладдя, гуманізм та законність. Ніхто, крім нас самих, не зробить нашу Україну могутньою, вільною і незалежною державою

 


З Днем Європи, Україно!

Сьогодні наша країна – серце Європи. Воно бється, бо б’ється Україна за свободу, за демократію, за життя. ЄС підтримує нас у нашій боротьбі: впроваджує санкції, постачає зброю, надає прихисток мільйонам наших громадян.

Україна – це Європа.

Книги з фонду читального залу центральної бібліотеки ім. М. Коцюбинського:

  


🔸 Національний атлас України. - Київ: ДНВП Картографія, 2007. - 440 с.

"Національний атлас України" – це науково-довідкове офіційне видання. В атласі представлена інформація про природу, історію, населення, економіку та екологічний стан природного середовища, яка відображена у шести тематичних блоках: "Загальна характеристика"; "Історія"; "Природні умови та природні ресурси"; "Населення і людський розвиток"; "Економіка"; "Екологічний стан природного середовища".

  🔹  Країни світу: енциклопедичний довідник / Наталія


Чумаслова. - Вид. 2-ге, дооп. - К. : Видавничий дім "Школа", 2009. - 383,[1] с. : іл., карти, фото.кол., портр. - (Сер. "Весь світ - на твоїх долонях"). - Бібліогр. : с. 382-384.

Ця книга пропонує до вашої уваги найсучаснішу, найдокладнішу й найцікавішу інформацію про всі країни світу. Вичерпні статистичні відомості про політичний устрій, економіку, населення тощо доповнено колоритними фотографіями й унікальною добіркою цікавих фактів.

  🔸 Держава. Ілюстрована енциклопедія України / Юрій Шаповал. - Київ: Балтія-Друк, 2008. - 160 с.

      Книга знайомить з історією, державницькими традиціями, природою, культурою та побутом українського народу. Змістовна інформація, унікальні фотодокументи і яскравий дизайн роблять книгу універсатльною і цікавою будь-якому читачеві.

вівторок, 18 січня 2022 р.

15 січня - 30-та річниця ухвалення офіційної редакції Державного Гімну України

 

     30 років тому, у січні 1992-го, Верховна Рада ухвалила офіційну музичну редакцію Державного гімну України.    
     Гімн - це відбиття менталітету народу. Гімн "Ще не вмерла Україна"народжувався у поетичній конкуренції з такими відомими творами, як пісня І. Гушалевича  "Мир Вам браття", пісня Ю. Добривольського "Дай, Боже, в добрий час", пісенні твори Б. Духновича " Я русин", І. Франка "Не пора не пора", Ю. Федьковича "Нова Січ", О. Кониського "Боже великий, єдиний". 

    


Автором тексту вірша "Ще не вмерла Україна " є етнограф, письменник Павло Чубинський, музика - відомого галицького композитора Михайла Вербицького.

    Пісня на вірші Павла Чубинського була написана 1863 року. Публічне виконання майбутнього гімну відбулося 10 березня 1865 року у Перемишлі під час першого на західноукраїнських землях  шевченківського концерту ( Вербицький сам співав у хорі). Пісня швидко здобула популярність. У 1910 році пісня ще не вмерла Україна..." у виконанні відомого тенора Модеста Менцинського була записана на грамплатівку. 


   Як державний гімн уперше прозвучав 1917 року в добу УНР, хоча законодавчо його так і не затвердили. Ця пісня стала гімном УНР і ЗУНР у 1917 - 1920 роках, Карпатської України 1939-го  року. І в бою під Крутами, і на відкритті Української Академії наук, і під час проголошення Акту Злуки лунала велична "Ще не вмерла Україна". 
Потім твір був заборонений. За радянських часів кожна республіка мала свій гімн. "Ще не вмерла Україна ...", звісно, навіть не розглядали як варіант Гімну України, щоб не спричинити серед українців сепаратистських  настроїв. Державним гімном УРСР до 1991 року був вірш Павла Тичини "Живи, Україно, прекрасна і сильна", який поклав на музику Антон Лебединець.  

 


 15 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного Гімну, про що зроблено відповідний запис у статті 20 Конституції України . 6 березня 2003 року Верховна Рада ухвалила Закон "Про Державний Гімн України", змінивши перший рядок оригіналу "Ще не вмерла України і слава, і воля..". Затверджений Гімн України - це перший куплет і приспів Павла Чубинського. 

    Із 17 вересня 1991 року Українське радіо починає своє мовлення виконанням пісні-гімну  "Ще не вмерла Україна", а з 5 грудня того ж року вона вперше прозвучала у виконанні хору імені Верьовки на засіданні Верховної Ради України.