Доля кидала його в найнижчі низини і підіймала до найвищих висот. Тесляр, редактор, літературний критик, політв'язень, журналіст, кочегар, лідер партії Народний Рух України, ініціатор заснування Української Гельсінської спілки - це все про Вячеслава Чорновола. Він був тричі ув` язнений радянською владою, але зумів підняти міжнародну громадськість на захист політв`язнів у Радянському Союзі. Чорноволова біографія - типова для генерації шістдесятників.
У квітні 1967 року у Львові Чорновіл завершив укладання збірника "Лихо з розуму (портрети двадцяти "злочинців")", який відразу ж іде в самвидав, а незабаром виходить друком у Парижі. Цим твором автор викрив антилюдяну радянську систему, зробив грунтовний аналіз несправедливого арешту, а потім засудження двадцяти інтелігентів. Вихід книги став подією світового значення. Це була перша закордонна публікація матеріалів українського Опору після тридцятих років, яку автор відповідально підписав власним іменем і за яку був заарештований і засуджений до 3 років позбавлення волі у виправно-трудовій колонії.
З 1970-го мешкав у Львові, вів правозахисну діяльність, редагував нелегальний "Український вісник". У січні 1972 року його знов заарештували і за антирадянську агітацію і пропаганду засудили до 6 років ув`язнення і 3 років заслання. Термін відбував у мордовських таборах. У квітні 1980 року новий арешт і 5 років ув`язнення. У 1983 році звільнений за протестом прокурора Якутської АСР, працював у місті Покровську кочегаром, продовжував правозахисну діяльність.
За часів "перебудови" Вячеслав Чорновіл з дисидента стає державним діячем. У 1990, 1994 і 1998 роках обирався до Верховної Ради України. Він став депутатом і активно боровся за незалежну українську державу. У 1991 році балотувався на посаду Президента України. У 1989 році він був одним із засновників Народного руху України за перебудову, у грудні 1992 року він очолив НРУ, який під впливом Чорновола перетворився на політичну партію.
25 березня 1999 року він загинув у Київській області. Це була нібито автокатастрофа, але її обставини дотепер залишаються остаточно нез`ясованими. На місці аварії стоїть тепер хрест з ім`ям Вячеслава Чорновола.
Для одної ідеї,
І горів, і яснів, і страждав,
І трудився для неї.
І.Франко "Мойсей"
І це справді сказано також і про нього. Цією ідеєю була для Вячеслава Чорновола його й наша Україна.
Серед багатьох талантів, якими було наділено Вячеслава Чорновола, найпотужнішим його обдаруванням був талант літератора -журналіста з вибуховою силою звучання й здатністю впливати, переконувати.
"...вдача в нього невгамовна, його буквально розпирає від ідей та задумів... він пробував "і малювати в майстерні Алли Горської, і вигадливі витинанки робив з паперу, і роль грати в нашому студійному театрі, і на дипломних театральних виставах був неодмінно перший глядач, і телефільм планував зняти про художницю Караффу-Корбут. Та найголовнішим для нього був, мабуть, діалог. Він заводився з півоберта, буквально пірнав у суперечку, й аргументував свою позицію дуже цікаво, заходячи з цілком несподіваного боку, - а суперечники поруч були неабиякі!", - згадував про Вячеслава Чорновола Лесь Танюк.
Він мав велику українську бібліотеку, в якій було багато старих українських назв, маловідомих українському загалові. Саме вона була його містком з мистецтва в політику. Як згадував Лесь Танюк "...книжки були поєднані між собою незримим пунктиром; він постійно ніби полемізував з кожною - чітко знав, де яка стоїть чи лежить, користувався численними закладками, міг вихопити книжку з полиці чи з-під ліжка й цитувати цілі абзаци, щоб тут же підкріпити їх витягами з іншого видання, полярного чи паралельного". Про кожного із сучасних авторів він мав свою власну думку, добре знав класичну російську літературу, читав світову, його цікавили люди й біографії: Тарле і Моруа, Кампанелла і Галуа. Бо він стверджував, що "людину можна доконечно впізнати лише через добу, як і добу - через людину". Література: Чорновіл В. Твори:У 10-ти т. - Т. 2. "Правосуддя чи рецидиви терору?". "Лихо з розуму". Матеріали та документи 1966-1969рр./ Упоряд. Валентина Чорновіл. Передм. Лесь Танюк. - К.: Смолоскип, 2003. - 906 с., іл.
Чорновіл В. Твори:У 10-ти т. - Т. 3./ Упоряд. В. Чорновіл. Передм. М. Косів - К.: Смолоскип, 2006. - 976 с., іл.
Деревінський В.Ф. В'ячеслав Чорновіл: дух, що тіло рве до бою. - Х.: Віват, 2016. - 496 с., іл. Підготувала Наталія Ущенко.
Немає коментарів:
Дописати коментар