Через правову культуру - до громадянського суспільства

Вибрати мову

вівторок, 24 листопада 2020 р.

 


     25 листопада у всьому світі стає актуальною «біла стрічка», яка є символом проти всіх форм насильства над жінками. Актуальною тому, що досі немає жодної країни, де проблему гендерного насильства було б вирішено. Ця дата була обрана в пам’ять про сестер Мірабал – політичних активісток, що в 1960 році були жорстоко вбиті за наказом домініканського диктатора Рафаеля Трухільо. Цей день також став символом світового визнання проблеми гендерного насилля.

В цей день уряди країн та міжнародні організації здійснюють заходи з метою підвищення інформованості суспільства щодо цієї проблеми. Жінки по всьому світу стають жертвами зґвалтувань та зазнають побутового насилля, до того ж, масштаби та істинна природа такого насильства нерідко приховані.

Дуже важливо, щоб кожен з нас усвідомив, що насилля проти жінки – це не міф, а реальна проблема, від якої навіть сьогодні, у XXI сторіччі, потерпають українські жінки. Щороку близько 10000 жінок в Україні гине від домашнього насильства. Жінки у всьому світі потерпають від домашнього насильства більше, ніж від пограбувань та в автомобільних катастрофах, разом узятих. Ми маємо визнати, що проблема насилля в Україні все ще існує.

Україна як держава докладає зусиль, аби викорінити насильство в сім‘ї: ухвалено відповідний закон; країна приєдналася до кампанії ООН проти побутового насильства; започаткована загальнодержавна кампанія “Стоп-насильству”.

15 листопада 2001 року в Україні був прийнятий Закон «Про попередження насильства в сім’ї».

7 листопада 2011 року від імені України була підписана Конвенція Ради Європи про попередження та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством.

До Міжнародної акції 16 днів протидії гендерному насильству Центр правової інформації бібліотеки пропонує книжкову виставку «День усунення насилля щодо жінок», джерела якої висвітлюють цю проблему.

 Інформацію надала бібліограф Ольга Чирик

Газета, яка змінює світ на краще

   

  Кілька років поспіль бібліотека імені М. Коцюбинського передплачує всеукраїнську газету "День".  Попри певні фінансові обмеження у передплаті періодичних видань, бібліотека і цього року теж планує передплатити її, бо завжди виходить із читацьких інтересів, а інтерес до газети великий. 

    Газета вчить аналізувати, критично мислити, змушує читача самому робити висновки, а не нав'язує чиєсь чи своє бачення. При абсолютно різних елітах газета постійно несе універсальні цінності, має проукраїнську патріотичну позицію. На шпальтах газети знаходять відображення сучасні події і події та факти з історії нашої держави та зарубіжжя. Особливо вражають аналітичні статті експертів, послів, міністрів, істориків. Наприклад, про Голодомор Джеймса Мейса, про "Київський примірник Мазепинського Євангелія" Ігора Осташа, посла України в Лівані (День № 210-211, 2020 р.), "Привабливі гасла й злочинні справи" Станіслава Кульчицького, доктора історичних наук (День №210-211, 2020 р.), "Українці на царській службі" Тараса Чухліба, доктора історичних наук (День № 171-172, 2020 р.), "Мета - самостійність. Українська державність: етапи історичного розвитку" Юрія Терещенка (День № 176-177, 2020 р.).

    Головний редактор газети Лариса Івшина зуміла створити колектив однодумців, який протягом 24-х років поширює розумний простір, здійснює виховну та освітню функцію і є джерелом натхнення для творчої  інтелігенції. Важко перелічити всі грані багатопланової роботи "Дня". Але  необхідно відзначити його інтелектуально-просвітницьку функцію, спектр якої надзвичайно широкий: від обміну думками, роздумами вчених, науковців України і світу й аналітики відомих політиків та провідних істориків до аналізу сучасних мистецьких тенденцій.

     Хочеться відзначити, що бібліотека використовує публікації газети для оформлення виставок до державних, національних свят. На  сторінках газети  завжди можна знайти цікавий народознавчий матеріал: про народних майстрів, художників, кінематографістів. Дуже цікавий матеріал про життя і творчість Катерини Білокур, 120-річчя від дня народження якої відзначатиметься 6 грудня 2020, "Життя в обіймах квітів" Марини Марченко ("День" № 220-221, 2020 р.), про Василя Стуса "Де свободи чортма - там музи бранки" Сергія Тримбача ("День" № 220 -221, 2020 р.), туристичні мандри "Багатогранний Седнів" Анжели Савченко ("День" №171-172, 2020 р.).

      Рубрики газети різнопланові:"Історія та "Я" "Культура", "Суспільство", "Наприкінці "Дня" "Прес-клуб "Дня",  "Кінозал "Дня", "Українці читайте" завжди цікаві і містять унікальні матеріали. Це зустрічі, інтерв'ю і обмін ідеями знакових політиків, істориків, науковців, літературознавців України і світу, наприклад Оксани Пахльовської, Галини Акерман, Євгена Головахи, Володимира Панченка. Фото - це окрема велика частина діяльності "Дня". Цьогоріч газета оголосила ХХІІ Міжнародний фотоконкурс  " Історія країни у фото". Особливий проект "Дня"  - Літня школа журналістики. Це внесок редакції у формування не тільки журналістів високого гатунку, а й громадян. 

Важко уявити, що сьогодні хтось ще не знає цю відому всеукраїнську газету "День", але не кожен може її передплатити, тож запрошуємо до бібліотеки читати друковане видання або читайте її електронне видання http://day.kyiv.ua/uk.


пʼятниця, 20 листопада 2020 р.

Інформаційна соціальна кампанія до Дня Гідності та Свободи

    Вільні творити майбутнє - під таким гаслом відбувається інформаційна соціальна  кампанія до Дня Гідності та Свободи, яку 2019-го започаткували Національний музей Революції Гідності й Міністерство культури, молоді та спорту (Тижневик " Пенсійний кур`єр", № 47 20 листопада 2020 року). 

    Ідея заходу полягає в тому, що, попри різні політичні погляди, українці вміють об`єднуватися задля обстоювання основних  цінностей.        

   "Цьогорічну соціальну кампанію спрямовано на те, щоб активізувати роздуми, чому свобода варта того, щоб за неї боротися й захищати її", - розповідає Катерина Зайцева, завідувачка відділу розвитку та комунікацій Національного музею Революції Гідності.  До знакової дати транслюватимуть відеоролики, на яких до співвітчизників звертатимуться відомі українці: актори спортсмени, журналісти, громадські діячі із закликом не забувати про те, якою ціною українцям дається обстоювання національної свободи і незалежності. Користувачам соціальних мереж пропонується  ділитися спогадами про Помаранчеву революцію і Євромайдан. Музей закликає 21 листопада пов`язати синьо-жовту стрічку на одяг, сумку, автомобіль, як це робили з першого дня Євромайдану його прихильники. 

    Щоб підтримати цю традицію, працівники Національного музею Революції Гідності роздаватимуть синьо-жовті стрічки під час заходів музею впродовж листопада-лютого. 

понеділок, 16 листопада 2020 р.

16 листопада - Міжнародний день толерантності

 



16 листопада у всьому світі відзначається Міжнародний день толерантності.

Його запровадили у 1996 році за рішенням Генеральної Асамблеї ООН. Саме цього дня ЮНЕСКО ухвалило Декларацію принципів терпимості (http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_503). 

У Декларації йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. Ця Декларація розвиває принципи, які були сформульовані ще у 1948 році у Загальній декларації прав людини.

Як заявлено в Декларації принципів терпимості, «терпимість – це те, що робить можливим досягнення миру та веде від культури війни до культури миру».

Цього дня за традицією у різних країнах світу проводяться акції, спрямовані проти екстремізму, різноманітних форм дискримінації та проявів нетерпимості.

«ДОВГИЙ ШЛЯХ ДО СВОБОДИ: АВТОБІОГРАФІЯ НЕЛЬСОНА МАНДЕЛИ» - нова книга, що надійшла до читального залу бібліотеки, - відомого борця за свободу свого народу, президента ПАР, правозахисника та юриста. Надто величною була постать автора, що відсидівши 27 років у в’язниці, спромігся не озлитися, не жити ненавистю до ворога, а навпаки, знайти в собі достатньо любові, щоб, перемігши апартеїд, не мститися білим, а закласти тривкий фундамент нерасистської Південної Африки, що стала рідним домом для всіх: чорних, індійців, кольорових, білих… За власним висловом Мандели, «у в'язниці моя лють проти білих поменшала, а ненависть до системи, навпаки зросла. Я хотів, щоб Південна Африка побачила, що я любив навіть своїх ворогів, але ненавидів систему, що нацькувала нас одне на одного». Книга призначена для широкого кола читачів, які прагнуть розширити власне уявлення про свободу і ціну, яку за неї сплатили інші народи. Цей твір непересічної особистості і справжнього лідера додасть кожному читачеві снаги, терпіння та мудрості пройти свій особистий «шлях до свободи».

Принагідно складаємо щиру дяку Олегу Заболотному. Пан Олег уже впродовж кількох років надає меценатську допомогу бібліотеці ім. М. Коцюбинського. Завдяки йому читальна зала бібліотеки одержала близько сотні книжок з  мистецтва, історії, філософії, права. Зокрема, і цю книгу також.

понеділок, 9 листопада 2020 р.

ДО ДНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ

    



     Ще до проголошення незалежності України, 26 жовтня 1989 року було ухвалено Закон "Про надання українській мові статусу державної". 
16 липня 2019 року набув чинності закон  "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Частина законодавчих норм почала діяти, однак  більшість положень про використання української мови набуватимуть чинності протягом найближчих років.  

     Відповідно до документа статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключно Конституцією України ( стаття 10). 

Стаття 1.

 7.   Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов' язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування,а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом. 


Стаття 2. 

 1.Цей Закон регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених законом, на всій території України.

2.Дія цього закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. 

Стаття 3.

  1.  Завданнями закону є:

1) захист державного статусу української мови;

2) утвердження української мови як мови міжетнічного спілкування в Україні; 

3) забезпечення функціонування державної мови як інструмента об 'єднання українського суспільства, засобу зміцнення державної єдності та територіальної цілісності України, її незалежної державності й національної безпеки; 

У понеділок, 9 листопада о 9-й годині ранку, всі бажаючі отримали змогу перевірити свої знання з української мови під час ювілейного ХХ Радіодиктанту національної єдності. Цього року він охопив значно ширшу аудиторію, оскільки його транслювали на всіх платформах «UA: Суспільне мовлення» - на «Українському радіо», радіо «Культура», «UA: Першому», всіх регіональних каналах, на фейсбук-сторінках Суспільного та каналах Суспільного в YouTube. Базовою локацією заходу стала зала столичної бібліотеки ім. В. Вернадського. 

Перший Радіодиктант національної єдності відбувся в травні 2000 році до Дня Кирила й Мефодія та з нагоди дати перепоховання Тараса Шевченка.


Особливістю цьогорічної акції став той прикрий факт, що група колишніх депутатів Верховної Ради спробувала відмінити прийнятий Закон про мову через Конституційний Суд. «Дуже символічно, що ми проводимо цей брифінг, присвячений ХХ ювілейному Радіодиктанту в день, коли в закритому режимі висока палата Конституційного Суду України вкотре розглядає конституційність Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної»,  повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. — Деякі депутати минулого скликання вважають його не конституційним». (джерело: "Україна молода" №108, 6-7 листопада 2020 року)