Шануємо і пам’ятаємо подвиг ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС

 

У ніч 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної станції стався вибух. Сьогодні виповнюється 38 років із дня аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала однією з найстрашніших катастроф за всю історію ядерної енергетики. Аварія забрала життя сотень людей і завдала непоправної шкоди екології.

 Шануємо і пам’ятаємо подвиг ліквідаторів аварії, які ціною власного життя  та здоров’я рятували від наслідків катастрофи.

Питання визначення статусу осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, врегульовано Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

 Відповідно до Закону до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи відносяться:

- учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1, 2, 3) – громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків у зоні відчуження;

- потерпілі від Чорнобильської катастрофи (категорія 1, 2, 3) – громадяни, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- діти, потерпілі від Чорнобильської катастрофи.

Підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Станом на 1 січня 2024 року понад 1,5 млн українців, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, отримують від держави додаткові виплати.

Наказом Мінсоцполітики від 01.02.2024 за № 38-Н (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.02.2024 за № 247/41592) «Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2024 рік» затверджено розміри грошової компенсації вартості продуктів харчування для громадян, віднесених до категорій 1 і 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2024 рік.

У Чернігівській області розміри для громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорії 1 становлять 491,0 грн, до категорії 2 – 245,50 грн як і в минулому році.

Під час вторгнення РФ в Україну 35 днів Чорнобильська атомна станція була в окупації. Російські солдати розграбували лабораторії, взяли в полон охорону й знущалися з персоналу, використовували її для розгортання подальших воєнних дій.

Вшановуючи пам'ять учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, бібліотека пропонує добірку книг про Чорнобильську катастрофу. Усі книги унікальні, бо вони містять світлини подій; інтерв'ю з очевидцями з різних підрозділів ЧАЕС, пожежниками, бійцями воєнізованої охорони, рибалками; описують посекундний розвиток аварії; мають різні варіанти осмислення трагедії Чорнобиля – через свідка, через історію, через сталкерів.

 

 

До річниці укладення першої конституції України

 

Щорічно 5 квітня Україна відзначає укладення першої конституції України, бо саме цього дня в 1710 році гетьман Пилип Орлик на козацьких зборах біля Тягині склав конституційний договір нашої держави.

Перша Конституція була укладена у двох примірниках: староукраїнською та латинською мовами. Складається документ з 16 статей, в яких визначені права та обов’язки учасників війська Запорізького.

Конституція Орлика, написана латиною, зберігається в Національному архіві Швеції. Документ староукраїнською зберігається в Москві. В 2010 році з’явився пам’ятник першій конституції України, котрий встановили в місті Бендери (колишня Тягиня) на честь 300-річчя договору.

Усім хто цікавиться історією України пропонуємо переглянути книгу «Договорів і постанов…», т. зв. «Бендерської теки», відомої в українській історіографії теж як «Бендерська конституція» або «Конституція Пилипа Орлика». Видання містить архівні фотокопії текстів, їх розчитку та переклад. Сюди увійшли також ратифікаційний акт Карла ХІІ та лист Карла ХІІ до кошового отамана Якима Богуша. У додатку -  факсимільне зображення опублікованих у ХІХ ст. латиномовного та російськомовного варіантів документів.