Найцінніший скарб - права людини. 75 річниця від прийняття Генеральною асамблеєю ООН Загальної деклараціі прав людини(10.12.1948)

10 грудня 2023 року виповнилося 75 років одному з найвагоміших зобов'язань у світі – Загальній декларації прав людини.

Цей історичний документ став першим актом міжнародного характеру, в якому закріплено невід’ємні права кожної людини. «Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах» – положення, яке лежить в основі декларації. У річницю народження одного з найважливіших документів людства вся міжнародна спільнота відзначає День прав людини.

Цей день – це можливість у черговий раз нагадати всім, що для кожної держави і для кожного органу державної влади не може бути нічого важливішого за права людини. Недарма у нашій Конституції закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Сьогодні Україна, як і весь світ, зіткнулися з особливою жорстокістю та неповагою до прав людини. Розв’язана жорстока війна на винищення української нації і окупація рф території нашої країни, порушення прав людини цією державою на тимчасово окупованих територіях, численні терористичні акти та військові конфлікти по всьому світу свідчать про неспроможність як окремих держав, так і світової спільноти забезпечити на належному рівні захист прав людини і свобод.

Війна, яка супроводжується десятками тисяч смертей серед мирного населення, насильством, руйнуваннями, масовою міграцією людей змушує нас на власному досвіді переконатися, якою є ціна порушень прав людини. Боротьба держави за свою незалежність і суверенітет – це, в тому числі, боротьба за демократію, яка виражається через повагу до людської гідності, рівність прав і можливостей та свободу вираження поглядів: йдеться у повідомленні на сайті Верховної Ради України.

Геноцид: правовий вимір. 75 років із часу прийняття Генеральною асамблеєю ООН Конвенції про геноцид

 

9 грудня - відзначаємо 75 років із часу прийняття Генеральною асамблеєю ООН Конвенції про геноцид. Геноцид існував завжди. У ХХ столітті геноцид юридично оформили у міжнародному праві як злочин.

Автором поняття як правового терміну був польський юрист, дослідник Рафаель Лемкін. Він створив цей термін частково у відповідь на нацистську політику систематичного винищення євреїв під час Голокосту, але також у відповідь на попередні історичні випадки цілеспрямованих дій з метою винищення певних груп людей. Він, зокрема, був першим із фахівців міжнародного права, який визначив злочини сталінського комуністичного режиму проти українців як геноцид.

Термін «геноцид» був запропонований ним у 1944 році і складається з двох слів: грецького слова «генос», що означає расу, плем’я і латинського слова «цид», що означає вбивати.

Вперше геноцид визнали злочином в межах міжнародного права 1948 року на Генеральній асамблеї Організації Об'єднаних Націй у Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Друга стаття конвенції ООН визначає геноцид як будь-які дії, «вчинені з наміром знищити, повністю або частково, національну, етнічну, расову чи релігійну групу».

Кількість жертв для визнання геноцидом немає значення. Натомість важлива наявність цілеспрямованого наміру знищення.
1. Геноцид вірменів (1915-1923)

Один з найбільших геноцидів минулого століття вчинила Османська імперія, центр якої наприкінці її існування був на місці сучасної Туреччини. У 1915 році, коли світ поринув у Першу світову війну, радикальні турецькі націоналісти вирішили позбавитись християнської меншості, якою тоді були вірмени.
2. Голодомор в Україні (1932-1933)
Найвідоміший акт геноциду проти українського народу — Голодомор 1932-1933 років - шляхом створення штучного масового голоду. Голодомор викликаний свідомими та цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу й Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.
3. Голокост (1933-1945)
Голокост - найбільш відомий акт геноциду в історії. Тоді нацисти вбили близько 6 мільйонів євреїв та інших людей через їхню національність та релігійну приналежність. Вбивства організувала німецька нацистська партія на чолі з Адольфом Гітлером. Цілеспрямоване знищення єврейського населення було наслідком радикального антисемітизму, який офіційно сповідували нацисти.
4. Геноцид у Камбоджі (1975)
5. Знищення іракських курдів (1987-1989)
6. Геноцид у Боснії (1992-1995)
7. Різанина в Руанді (1994)
8. Геноцид чеченців (1994- 2009)

У ХХІ столітті ми стали свідками чергових звірств. Першими дії Росії в Україні геноцидом визнали у квітні парламентарі Естонії, Латвії та Канади. 14 квітня Верховна Рада схвалила постанову "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні", таким чином проголосивши дії російських військ на українській території геноцидом. Адже відбувається винищення культури, вбивство еліт, переслідування за національною ідентичністю, стирання фактів історії.

Правовий оберіг держави. До Дня Конституції України.

 

28 червня наша країна відзначає День Конституції. Саме 27 років  тому в Україні було прийнято Основний Закон держави. Цей акт закріпив незалежність українського народу, правові основи нашої держави, її суверенітет і територіальну цілісність. Ця подія стала найважливішою в житті українців після проголошення 24 серпня 1991 року незалежності України.

Слово «конституція» має латинське походження, що означає установлення, улаштування. Конституція – основний закон держави, що приймається, змінюється і скасовується в особливому порядку, який визначає суспільний і державний устрій, порядок і принципи утворення представників органів влади, виборчу систему, права й обов’язки громадян. Конституція – основа всього законодавства держави. Це правовий акт вищої юридичної сили, своєрідна ознака державності, юридичний фундамент державного і громадського життя, головне джерело національної системи права. Конституція на вищому рівні регулює суспільні відносини, пов’язані з  організацією влади, правами і свободами, обов’язками людини та громадянина, формами правління й державного устрою.

Ухвалення Верховною Радою України Основного закону 28 червня 1996 року стало важливим етапом утвердження державності, мало величезне політичне та правове значення для розвитку української політичної нації та громадянського суспільства. Венеціанська комісія визнала нашу Конституцію однією з найдемократичніших у Європі, особливо в частині прав, свобод та обов’язків громадян, які повністю відповідають міжнародним стандартам у галузі конституційного права.

У Конституції закріплений суверенітет Української держави над всією її територією, яка є недоторканною. А захист цього суверенітету і територіальної цілісності є найважливішою функцією держави і справою всього Українського народу. Дієвість цієї норми Конституції українці демонструють на практиці вже майже десять років, боронячи Україну від російської агресії.