29 січня - День пам`яті Героїв Крут

     

   
На вшанування пам`яті Героїв Крут у читальному залі бібліотеки імені М. М. Коцюбинського розгорнуто книжкову виставку-пам`ять, яка поверне читача у ті далекі часи історії визвольних змагань 1917- 1921 років, коли велась героїчна боротьба за утвердження української державності і незалежності . 

      Книги, представлені на виставці розкривають історичний перебіг бою під Крутами і Бахмачем, значення цієї події в історії України. Наукові статті, документи, фотоматеріали аналізують подвиг героїв Крут у контексті Української революції 1917 - 1921 рр. і на тлі сучасної української історії.

     На виставці зібрані книги про  український військовий рух, українські армії 1917 - 1921 років, їх організації, а також умови, в яких українські військові боронили незалежність України. Науково-популярні видання і цікаві документи того періоду допоможуть відтворити атмосферу, в якій діяла армія і її роль у битві під Крутами.

    І хоча молодій українській армії не вдалось захистити незалежність України, цей період є одним із найяскравіших і найгероїчніших у минувшині нашого війська. Битва під Крутами назавжди залишиться в український воєнній історії, як приклад патріотизму і відваги українських вояків.  

"Вони щасливі, що могли купити своєю кров'ю такі вартости свому народові! Батьки, брати, сестри тих, котрих ми сьогодні ховаємо! Стримуйте сльози, що котяться з ваших очей, як стримую я. Бо ж, ті котрих ви ховаєте, доступили найвищого щастя - вмерти за отчизну! Їх слава і вдячна память про них житиме з нашою свободою разом, серед народу нашого однині до віку!" (із промови Голови Української Центральної Ради М. Грушевського на похоронах січовиків студентського куреня, що загинули під Крутами, 19 березня 1918 р.. Книга: Крути. Січень 1918 року: док., матеріали, дослідж., кіносценарій.- К., 2008. - 840 с.,іл.)  

    Пам'ять про Крути повернулася в Україну з відновленням її незалежності у 1991 році. Проєкт створення музею "Пам`яті Героїв Крут" у залізничних вагонах належить народному художнику України Анатолію Гайдамаці. Меморіальний комплекс "Пам`яті Героїв Крут" створено на місці бою збройних формувань УНР з військами більшовистської Росії 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути Борзнянського району Чернігівської області. Від меморіалу через дорогу відтворено залізничний перон Києва початку ХХ ст., який символізує відправлення на шлях до бою проти агресора, на шлях безсмертя. З обох боків перону на коліях розташовані 7 вагонів і залізнична платформа з гарматою. Праворуч від перону знаходяться платформа і три зали-вагони експозиції.                                                                                                    

До Дня Соборності України

         

         У читальному залі бібліотеки імені М. Коцюбинського розгорнуто книжкову тематичну виставку  "Соборна Україна: від ідеї до життя". Тут представлено літературу, в якій відображено взаємини Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в 1918 - 1920 роках,  передумови та основні причини об`єднавчого процесу.  Пропоновані увазі читача  історичні нариси створені на основі джерельно-документального матеріалу, а також новітньої історіографічної літератури,  в популярній формі висвітлюють добу  Центральної Ради,   Української Держави П. Скоропадського, Директорії УНР, проголошення Акту Злуки, об`єднання українських земель в єдину соборну неподільну державу, а також добу українських визвольних змагань 1917 -1921 рр.

    1917 - 1921 рр. - один із найдраматичніших періодів вітчизняної історії, дає сприятливу можливість мільйонам громадян сучасної України дізнатися, як минулі покоління нашого народу виборювали незалежність своїй Батьківщині, склавши на вівтар її прийдешньої свободи незліченні жертви. І хоча державі не вдалося тоді зберегти єдність та незалежність, проте сама ідея соборності  і імена діячів того періоду залишилися в історії і серцях  українців.

    Представлені на виставці праці, щоденники, спогади видатних  діячів того періоду: В. Винниченка, Є. Петрушевича, М. Грушевського, П. Скоропадського, С.Петлюри допоможуть зрозуміти трагізм відомих постатей, які були виразниками  дум десятків тисяч українців і які залишилися мало зрозумілими. 

     Соборність та незалежність України є важливими поняттями і нині. Коли 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який підтримали українці на референдумі 1 грудня, насправді відбулося відновлення державної незалежності України. Сьогодні війна на Донбасі точиться саме за соборність і нашу незалежність.

    Книжкова виставка  - привід замислитися над історією країни, сьогоденням та майбутнім нашого українського  народу!  

22 січня - День Соборності України

     

     В історії нашої держави є події, доленосні за своїм історичним значенням. Одна з них - День  Соборності, який відзначаємо 22 січня. Саме того дня  1919 року в Києві проголосили Акт Злуки українських земель у єдину соборну неподільну державу, яким стверджувалося об'єднання двох тодішніх держав УНР та ЗУНР. 

    Ідея і витоки соборності сягають як мінімум 19-го століття . Українська інтелігенція вже тоді наголошувала на єдності українських земель і 15-ти мільйонного українського народу. Її обстоювали діячі "Руської трійці", Кирило - Мефодієвського братства, "Братства тарасівців". Ідея єдності народу і неподільності етнічних земель закарбована і у відомій пісні на слова Павла Чубинського та музику Михайла Вербицького (пізніше стала основою Гімну України), де є такі слова: "Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому."

    Однак реалізувати ідею соборності вдалося лише після розпаду Російської та Австро-Угорської імперій, який сприяв появі нових держав.У січні 1918 року на Наддніпрянщині було скинуто гетьмана Скоропадського і  проголошено про відновлення  незалежної Української Народної Республіки, а в листопаді 1918 постала незалежна Західно-Українська Народна Республіка.Територія ЗУНР охоплювала Галичину, Буковину та Закарпаття. Створений уряд ЗУНР - Державний Секретаріат, очолив Кость Левицький, президентом ЗУНР став Євген Петрушевич. 

     Лідери ЗУНР і ініціювали об'єднання.  Західно - Українська делегація розпочала переговори з гетьманом Павлом Скоропадським, а згодом продовжила з директорією УНР, яку очолював в ті часи Володимир Винниченко. 1 грудня 1918 року представники обох урядів у пасажирському вагоні на станції Фастів підписали "передвступний договір". У ньому зобов`язалися найближчим часом довершити злуку УНР і ЗУНР "в одну державну одиницю".

    22 січня 1919-го на Софіївській площі в Києві відбулося офіційне проголошення Акта Злуки ЗУНР та  УНР в єдину соборну Українську Народну Республіку.

    Голова галицької делегації під час промови на Софіївській площі  22 січня 1919 року  Лев Бачинський сказав: "Бажаємо обновити національно-державну єдність нашого народу, що існувала за Володимира Великого та Ярослава Мудрого,- до якої стреміли наші великі гетьмани Богдан Хмельницький, Петро Дорошенко та Іван Мазепа". 

    Керівним органом країни стала Директорія, яку з лютого 1919 р. очолив Симон Петлюра. Директорії вдалося досягнути деяких успіхів у міжнародній політиці - зокрема  УНР визнали Угорщина, Нідерланди Ватикан, Італія, а стосунки із країнами Антанти та безпосередніми сусідами залишилися воєнними.

    Об`єднана Україна відстоювала свою незалежність на кількох фронтах одночасно: проти Польщі воювало військо ЗУНР - Українська Галицька Армія, проти більшовиків та білих - армія УНР. 

     Війна стала головною причиною, чому не вдалося реалізувати Акт Злуки. У лютому 1919 року урядові установи УНР змушені були залишити Київ, який зайняли більшовики. Згодом більшу частину Західної області УНР окупували польські війська, Північну Буковину - румунські, Закарпаття відійшло Чехословаччині. Незважаючи на це, дата 22 січня 1919-го стала символом демократичного, цивілізованого збирання земель в одній суверенній державі, а ідея соборності України - визначальною для наступних борців за незалежність України.

                                                Література:                                                               

    Добржанський О.В., Старик В. П.  Бажаємо до України! Змагання за українську державність на Буковині у спогадах очевидців (1914- 1921рр.). - Одеса: Маяк, 2008.  1168 с.

    Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження (1917 - 1921 рр.): Матеріали Міжнародної наукової конференції (м. Київ,1-2 червня 2017р.) / упорядник В. Верстюк, В. Скальський, Г. Басара-Тиліщак, В. Бойко. - Київ-Чернігів: Сіверський центр після дипломної освіти, 2017. 544 с.

    Плохій С. Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності./ Пер. з англ. Романа Клочка. - 2-е вид. -  Харків, 2018.  496 с.

    Рубльов О. С.,Реєнт О.П. Українські визвольні змагання 1917-1921рр. Т. 10. - Київ: Альтернативи, 1999. 319 с.

    Сергійчук В.І. Українська соборність. Відродження  українства в 1917-1920 роках. - Київ: Українська Видавнича спілка, 1999. 412с. 

    Яневський Д. Б. Загублена історія втраченої держави. - Харків: Фоліо, 2016.  252 с.

            

Обслуговування - лише українською

 

    

    Відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", який набув чинності ще 16 липня 2019 року, проте деякі його норми,  було вирішено ввести в дію пізніше, щоб бізнес зміг краще підготуватися до їх виконання, з 6 січня 2021року, згідно статті 30,  всі надавачі послуг незалежно від форми власності зобов`язані обслуговувати покупців і надавати інформацію про товари та послуги українською мовою. Вимога стосується освітніх послуг (гуртки,секції), медичного обслуговування, надання соціальних послуг тощо. Це означає, що у супермаркеті, інтернет-магазині, кав'ярні, ресторані, банку, аптеці, спортзалі, бібліотеці вас повинні обслуговувати українською мовою.

    Винятків небагато: тільки на прохання клієнта його персональне обслуговування може бути здійснено іншою мовою, прийнятною для обох сторін.

    Українською має бути подано інформацію на цінниках, маркуванні, квитках, інструкціях, технічних характеристиках, меню тощо.

    У разі порушення права на отримання інформації та послуг українською мовою громадянин може скласти скаргу на ім`я Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя.

За матеріалами газети "Пенсійний кур'єр", № 2, 15 січня 2021 року.  

До 100-річчя від дня народження Миколи Руденка

 

Сьогодні, 19 грудня, 100 років від дня народження МИКОЛИ РУДЕНКА - відомого українського мислителя, письменника, філософа, економіста, космолога, інтелектуала, гуманіста, правозахисника і просвітника.

Моїх чуттів розвіяна руїна

Нагадує в пісках померлу річку.

Та є ще Бог…

І є ще Україна…

Для них я збережу у грудях свічку. Микола Руденко

Читальний зал бібліотеки ім. М. Коцюбинського одержав свіжі номери газет «Україна молода» та «Пенсійний кур’єр», в яких вміщені статті, присвячені 100-річному ювілею Миколи Руденка.

У статті «УЧЕНИЙ, ЯКИЙ ВИПЕРЕДИВ ЧАС» («Україна молода» № 126, 18-19 грудня 2020 року) автор, Василь Кушерець, голова правління Товариства «Знання» України, доктор філософських наук, професор, зазначає, що роботи Миколи Руденка «набувають особливої національної і загальнолюдської значущості в непевні часи викликів і небезпек, оскільки вони визначають, у якому напрямі розвиватиметься життя, які пріоритети і цінності стануть визначальними для людини і суспільства. Це стосується також пріоритетів розвитку науки і просвітництва. Визначальною особливістю є новаторські наукові праці Миколи Руденка, які органічно поєднують глибоку світоглядність з науковою фундаментальністю економічних, філософських та космологічних праць». Твори Руденка, що налякали ЦК КПРС: «Економічні монологи», «Енергія прогресу», «Формула Сонця» викривали збочення соціалістичного будівництва.

Микола Руденко створив Українську Гельсінську групу (УГГ) – найпотужнішу в СРСР громадську організацію, що переймалася захистом прав людини.

«Про створення групи Микола повідомив іноземних журналістів на спеціальній пресконференції в Москві. Для КДБ і ЦК КПРС це була бомба: ще три місяці Москва не знала, як реагувати на «український вибрик». За цей час УГГ опублікувала свої програмні документи, дані про Голодомор, репресії 30-х і 60-х років, знищення УПА, список політичних таборів та українських політв’язнів тощо.

Рішення про арешт Руденка ухвалювали на спеціальному засіданні ЦК КПРС. У лютому 1977 року Миколу заарештували, а в червні засудили до 7 років таборів і 5-ти років спецпоселення. Усі його книжки вилучили із бібліотек і продажу». Про нескорену випробуваннями особистість читайте у статті Мар’яна Білаша «ПОСМІВ РОЗВІНЧАТИ МАРКСА», яка надрукована у тижневику «Пенсійний кур’єр» № 51(917), 18 грудня 2020 року.

«Невільник той, хто душу не зберіг і став її двоногою тюрмою» - ця поетична строфа Миколи Руденка стала сенсом його життя.

Як отримати 8 тисяч гривень ?

   

    Урядом затверджено порядок надання допомоги особам, які можуть втратити доходи у період карантину.
   Як передає Укрінформ, про це йдеться у пам`ятці застрахованої особи для отримання одноразової виплати відповідно до Закону України від 4 грудня 2020 р. № 1071/ІХ "Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COYID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoY-2", оприлюдненої на сторінці Пенсійного фонду України у Фейсбуці.

    Зокрема, зазначається, що право на отримання одноразової допомоги у розмірі 8 тисяч гривень мають наймані працівники, які на 10 грудня 2020 р. працюють за основним місцем роботи у роботодавця, діяльність якого була тимчасово зупинена  внаслідок запровадження  обмежувальних заходів та середня заробітна плата яких за третій квартал 2020 р. не перевищує 30 тис.грн на місяць.

    Також право на таку допомогу мають фізичні особи - підприємці, які на 10 грудня 2020 р. зареєстровані 3 місяці і більше як фізичні особи - підприємці та у 2020 р. сплатили ЄСВ за себе не менше ніж за три місяці та які не є одночасно фізичною особою - підприємцем та найманим працівником.

    Заява на виплату одноразової допомоги  застрахованим особам подається до 21 грудня 2020 р. включно.

    Згідно  з порядком звернення за виплатою  заява для отримання одноразової допомоги застрахованим особам заповнюється виключно в електронній формі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг  або з використанням мобільного додатка порталу "ДІЯ"  ("Дія").

                                                 

      ЯК ПОДАТИ ЗАЯВКУ?

        Зареєструйтеся на сайті чи авторизуйтеся, якщо вже зареєстровані, у особистому кабінеті або авторизуйтеся у застосунку через "Приват24", Mоnobank. BankID НБУ.

    Шукайте в обох варіантах розділ "Послуги". Там - або кнопку "Отримати допомогу"(через додаток) або пункт "Одноразова матеріальна допомога ФОП та найманим працівникам"(сайт). "Дія " перевірить ваші дані в Реєстрі застрахованих осіб Пенсійного фонду на відповідність умовам отримання допомоги.

     Введіть номер свого гривневого рахунку у форматі IBAN. Отримати кошти можна лише на особистий рахунок. Якщо ви робили все через сайт - надішліть заповнену заяву. У додатку ж просто очікуйте повідомлення про нарахування  виплати. Вона має надійти до 31 грудня.

    Вам потрібен буде кваліфікований електронний підпис (КЕП). Найпростіший спосіб його отримати  -  в особистому кабінеті "Приват24" або в у відділенні банку. Для клієнтів "ПриватБанку" послуга безкоштовна.                 

    У Пенсійному  фонді України наголошують, що в разі подання недостовірної інформації допомога підлягає поверненню протягом 10 робочих днів із дня надсилання рішення територіального органу Пенсійного фонду про відшкодування одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам.

     За матеріалами газет,  що надійшли до читальної зали Центральної бібліотеки ім. М. Коцюбинського:

         Праця та зарплата  № 47, 16 грудня 2020 р.

         Урядовий кур`єр № 244, 15 грудня 2020 р.

        "Черниговские новости: семь дней" № 51, 17 грудня 2020 р.  

                                 Телефон для довідок (0462) 77-51-20

.        

 10 грудня - Міжнародний день прав людини

       Людські права у дослівному розумінню цього слова – це ті права, що належать особі через те, що вона є людиною. Ця, на перший погляд, проста ідея має серйозні соціальні та політичні наслідки. Права людини є не продуктом однієї культури, а відповідними стандартами, виробленими в результаті зусиль всієї міжнародної спільноти.

      Ідея прав людини пройшла довгий шлях розвитку, збагачуючись новими правами і свободами. Але лише у ХХ столітті права людини визнали головною цінністю, що відображено у відповідних міжнародних документах.

     10 грудня 1948 року Елеонора Рузвельт, пропонуючи на розгляд Генеральній Асамблеї ООН документ, який мав 30 статей і проголошував перелік прав, які належать кожній людині, сказала:  "Зараз ми стоїмо на порозі найбільшої події як у житті ООН, так і в житті всього людства. Ця декларація цілком може стати міжнародною Великою хартією вольностей для людей всього світу". Текст Загальної Декларації прав людини був перекладений 375-ми мовами та діалектами й став першим глобальним визначенням прав, якими володіють усі люди.

    Наявні права та свободи людини й громадянина в результаті наукової систематизації в історичному ракурсі було пізніше поділено на 3 покоління. Але масштабні зміни в суспільному та науковому житті людства в наш час зумовили виникнення 4 покоління прав людини, які пов’язані з можливістю людини самостійно розпоряджатися своїм тілом та прав, пов’язаних із розвитком цифрових технологій.

Символом розповсюдження універсальної ідеї захисту прав людини став логотип – переможець всесвітньої онлайн-кампанії зі створення логотипу прав людини. Його автор – Предаг Стакич (32-річний спеціаліст з графічного дизайну) з Сербії, який з’єднав два універсальних символи – руку і голуба – в один і створив новий. 23 вересня 2011 року під час проведення Генеральної Асамблеї ООН був визнаний світовим логотипом прав людини.

Про це вам розкажуть друковані видання книжкової виставки «Декларація прав людини – загальний стандарт соціальних відносин», яку пропонує до вашої уваги Центр правової інформації з питань місцевого самоврядування Чернігівської міської бібліотеки ім. М. М. Коцюбинського.

Підготувала бібліограф Чирик О. М.