В історії нашої держави є події, доленосні за своїм історичним значенням. Одна з них - День Соборності, який відзначаємо 22 січня. Саме того дня 1919 року в Києві проголосили Акт Злуки українських земель у єдину соборну неподільну державу, яким стверджувалося об'єднання двох тодішніх держав УНР та ЗУНР.
Ідея і витоки соборності сягають як мінімум 19-го століття . Українська інтелігенція вже тоді наголошувала на єдності українських земель і 15-ти мільйонного українського народу. Її обстоювали діячі "Руської трійці", Кирило - Мефодієвського братства, "Братства тарасівців". Ідея єдності народу і неподільності етнічних земель закарбована і у відомій пісні на слова Павла Чубинського та музику Михайла Вербицького (пізніше стала основою Гімну України), де є такі слова: "Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому."
Однак реалізувати ідею соборності вдалося лише після розпаду Російської та Австро-Угорської імперій, який сприяв появі нових держав.У січні 1918 року на Наддніпрянщині було скинуто гетьмана Скоропадського і проголошено про відновлення незалежної Української Народної Республіки, а в листопаді 1918 постала незалежна Західно-Українська Народна Республіка.Територія ЗУНР охоплювала Галичину, Буковину та Закарпаття. Створений уряд ЗУНР - Державний Секретаріат, очолив Кость Левицький, президентом ЗУНР став Євген Петрушевич.
Лідери ЗУНР і ініціювали об'єднання. Західно - Українська делегація розпочала переговори з гетьманом Павлом Скоропадським, а згодом продовжила з директорією УНР, яку очолював в ті часи Володимир Винниченко. 1 грудня 1918 року представники обох урядів у пасажирському вагоні на станції Фастів підписали "передвступний договір". У ньому зобов`язалися найближчим часом довершити злуку УНР і ЗУНР "в одну державну одиницю".
22 січня 1919-го на Софіївській площі в Києві відбулося офіційне проголошення Акта Злуки ЗУНР та УНР в єдину соборну Українську Народну Республіку.
Голова галицької делегації під час промови на Софіївській площі 22 січня 1919 року Лев Бачинський сказав: "Бажаємо обновити національно-державну єдність нашого народу, що існувала за Володимира Великого та Ярослава Мудрого,- до якої стреміли наші великі гетьмани Богдан Хмельницький, Петро Дорошенко та Іван Мазепа".
Керівним органом країни стала Директорія, яку з лютого 1919 р. очолив Симон Петлюра. Директорії вдалося досягнути деяких успіхів у міжнародній політиці - зокрема УНР визнали Угорщина, Нідерланди Ватикан, Італія, а стосунки із країнами Антанти та безпосередніми сусідами залишилися воєнними.
Об`єднана Україна відстоювала свою незалежність на кількох фронтах одночасно: проти Польщі воювало військо ЗУНР - Українська Галицька Армія, проти більшовиків та білих - армія УНР.
Війна стала головною причиною, чому не вдалося реалізувати Акт Злуки. У лютому 1919 року урядові установи УНР змушені були залишити Київ, який зайняли більшовики. Згодом більшу частину Західної області УНР окупували польські війська, Північну Буковину - румунські, Закарпаття відійшло Чехословаччині. Незважаючи на це, дата 22 січня 1919-го стала символом демократичного, цивілізованого збирання земель в одній суверенній державі, а ідея соборності України - визначальною для наступних борців за незалежність України.
Література:
Добржанський О.В., Старик В. П. Бажаємо до України! Змагання за українську державність на Буковині у спогадах очевидців (1914- 1921рр.). - Одеса: Маяк, 2008. 1168 с.
Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження (1917 - 1921 рр.): Матеріали Міжнародної наукової конференції (м. Київ,1-2 червня 2017р.) / упорядник В. Верстюк, В. Скальський, Г. Басара-Тиліщак, В. Бойко. - Київ-Чернігів: Сіверський центр після дипломної освіти, 2017. 544 с.
Плохій С. Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності./ Пер. з англ. Романа Клочка. - 2-е вид. - Харків, 2018. 496 с.
Рубльов О. С.,Реєнт О.П. Українські визвольні змагання 1917-1921рр. Т. 10. - Київ: Альтернативи, 1999. 319 с.
Сергійчук В.І. Українська соборність. Відродження українства в 1917-1920 роках. - Київ: Українська Видавнича спілка, 1999. 412с.
Яневський Д. Б. Загублена історія втраченої держави. - Харків: Фоліо, 2016. 252 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар