1 грудня - 30-та річниця Всеукраїнського референдуму за Незалежність

     

24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила Акт Незалежності, яким проголосила незалежну Українську державу. Тоді ж Рада постановила внести цей Акт на затвердження на Всеукраїнський референдум. 

    1 грудня 1991 року відбувається Всеукраїнський референдум, участь у якому беруть 84,18 % всіх виборців, із яких 90,32 % підтверджують "Акт проголошення незалежності України". Бюлетень референдуму містив текст Акта проголошення незалежності України і запитання: "Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?"із двома варіантами відповіді: "Так, підтверджую" або "Ні, не підтверджую". Одночасно Верховна Рада України прийняла спец. звернення  "Шановні співвітчизники", в якому закликала громадян України підтримати Акт проголошення незалежності України: "Співвітчизники! Будьмо єдині в прагненнях наших, в розбудові незалежної державності України ! Наша земля пережила багато кривд і страждань, неволі, лихо засівало її - тож 1 грудня сама історія дає нам шанс, можливо останній, стати справжніми громадянами, творцями своєї держави, будівниками "власної хати", де панують "своя правда, і сила, і воля". 

    Референдум пройшов в усіх  27- ми адм. регіонах України: 24-х областях, 1 автономній республіці та 2-х  містах зі спец. статусом. У голосуванні взяли участь 31 891 742 виборці, або 84,18 % тих, хто мав право брати участь у референдумі та виборах Президента України (37,8 млн. громадян). На підтримку незалежності висловились 28 804 071 громадянин, або 90,32% тих, хто брав участь у голосуванні. Позитивну відповідь дає населення всіх областей України (Чернігівська обл. - 93,74, у Києві - 92,87) і Криму, незалежно від національного складу.

    Одночасно пройшли і перші президентські вибори, на яких переміг Леонід Кравчук, обраний першим президентом.

   

Цим самим Україна остаточно зриває процес підписання нового союзного договору, який так довго готував Михайло Горбачов. Президент країни, якої на той момент уже фактично не  існує, досі сподівається, що йому вдасться зібрати всіх колишніх сателітів під своєю орудою. А оскільки Україна виявляється чи не найупертішою, то саме на неї починає здійснюватися тиск. Зокрема Горбачов періодично телефонує Кравчукові й наполегливо переконує: Україні не до снаги побудувати власну економіку, адже остаточний розвал колишнього СРСР обов`язково призведе до розриву економічних зв`язків. Проте результати референдуму знаменують повноправне входження України до світового співтовариства вільних держав. Починається хвиля дипломатичного визнання України як незалежної держави. 2 грудня Україну визнали  Канада і Польща, 3-го - Угорщина, 4-го, коли ЦВК підвела підсумки плебісциту, - Латвія і Литва. 5-го - Російська Федерація, Аргентина, Болгарія і так далі.

 

         5 грудня Верховна Рада проголосила в «Посланні до парламентів і народів усіх країн»: «Договір 1922 року про утворення Союзу РСР Україна вважає відносно себе недійсним і недіючим».

   

Вже за тиждень, 8 грудня, у Білорусі керівники України, Росії і Білорусі підписали Біловезьку угоду - про ліквідацію Союзу Радянських Соціалістичних Республік, до якого тоді ще входили ці нові незалежні держави. Кравчук, Єльцин і Шушкевич підписали цей документ, потім ратифікований парламентами, від імені своїх держав, адже самі ці держави й були засновниками, утворили СРСР у 1922 році.      

                    

Під час демократичного волевиявлення 1 грудня 1991 року український народ підтвердив прагнення жити в суверенній державі та заклав підвалини для державотворчих процесів у незалежній Україні. Демократичні перетворення – результат відновлення незалежності та референдуму 1 грудня 1991 р.

                                        Список використаних джерел

Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. - К. : Наук. думка, 2012.

Т. 9 : Прил.-  С.- 2012. - С. 181.

Шаповал Ю. І.

Держава : ілюстрована енцикл. України. - К.: Балтія-Друк, 2008. - 160 с.: іл.

Україна. Нова епоха: 1991. - К.: КМ Publishing, 2011. - 352. : іл.