О ЧЕМ СТОИТ ЗНАТЬ, НАЦЕЛИВАЯ ФОТОАППАРАТ ИЛИ СМАРТФОН НА ОБЪЕКТ

Джерело: консультує Тетяна Романцова

Каждый из нас хотя бы раз снимал на видеокамеру или телефон окружающий мир и людей. Но, мало кто из нас задумывался насколько это законно.

Открытые фото и видеосъёмка в общественных людных местах, таких как улицы, площади, рынки, банки, магазины, места общественного питания, вокзалы, аэропорты, учреждения здравоохранения, абсолютно законны и для них не нужно согласие граждан, даже несмотря на запреты руководства этих учреждений и заведений. Поскольку общественные места, открытые для свободного посещения.

Можно ли снимать публичных и должностных лиц при исполнении их обязанностей?

Закон не запрещает фотографировать даже без разрешения полицейских, судей, прокуроров, министров при исполнении обязанностей, не мешая нормальной работе сотрудников и не нарушая при этом права других лиц. 

Кроме того, закон разрешает вести съемку коридоров и кабинетов министерств, комитетов, ведомств, судов потому что это все - общественные места. 

В статье 307 Гражданского кодекса Украины указано, что людей нельзя снимать на фото или видео без их согласия - письменного или устного в зависимости от обстоятельств, при которых производится съемка. 

Данная норма права защищает только физических лиц, но не служебных, должностных, публичных и лиц.

Если вы не хотите, чтобы вас снимали?

Итак, в общественных местах снимать можно, но любой человек может подойти к вам и возразить против его фиксации. Это его право! 

Если человек возразил против фиксации, например, открыто заявленной фразой - “Меня не фотографировать! или “Прекратите съемку!” - съёмку нужно прекратить, а моменты с его участием удалить. При этом не важно, снималось ли видео открыто или на «скрытую камеру». 

В ином случае действует принцип молчаливого согласия. Под таким согласием понимается, что человек, находясь в общественном месте, согласен с тем, что может попасть под прицел видеокамеры. Т.е. если человек знает и видит, что его снимают на фото или видеокамеру, но не выражает своих возражений относительно проведения съемок.

Нельзя снимать: 

В тех местах, которые признаны местами личного пользования (туалеты, раздевалки, ванные комнаты, сауны, бани).

Может ли магазин запретить проведение съемки?С одной стороны, любой запрет на съемку общественного места - недействительный. С другой стороны, съемка частной собственности, к которой относится помещение магазина, может быть ограничена. 

Но, если цель съемки - зафиксировать факт продажи просроченной продукции, - то такой запрет на съемку будет неправомерным. Поскольку согласно ЗУ “Об информации” запрет на съемку является недействительным в случае, если съемка касается окружающей среды и продуктов питания.

Можно ли устанавливать видеонаблюдение над работниками? 

Часто видеосъемка проходит на предприятии. Такая съемка разрешена. Но, она будет законной в случае предварительного письменного уведомления работника о проведении видеосъемки и целях ее проведения.

Можно ли снимать судебное заседание без специальных разрешений? 

Да, с 15 декабря 2017 года всем участникам судебного заседания разрешается применять портативные видеотехнические средства фиксации заседаний без отдельного разрешения суда. Хотя, ранее ЗУ “О справедливом суде” разрешал делать свободную видеофиксацию судебного процесса, но не все судьи данный закон соблюдали.

Как нужно зафиксировать событие, чтобы оно имело силу доказательства в суде?

Запись разговора лиц или другого события можно использовать в суде как доказательство, при соблюдении трех требований: 

- Запись сделана открыто. 

- Запись должна начинаться с ответов на вопросы когда, где, кем, при помощи чего сделана запись, и главное - какие обстоятельства может подтвердить это доказательство. 

- Запись в суд предоставлена в оригинале.

В ином случае в суде можно просить об исключении данной записи из списка доказательств - как недопустимое. 

АЛГОРИТМ ДІЙ У РАЗІ ЗАЛИТТЯ КВАРТИРИ

Джерело консультує адвокат Ігор Тетеря

1.  Фіксування факту залиття.

У випадку залиття вашої квартири надважливе значення має належне фіксування факту такого залиття. У подальшому, у разі відмови винуватця залиття квартири, добровільно відшкодувати завдану шкоду, виникне необхідність звертатись до суду, де потрібно буде доводити належними та допустимими доказами факт такого залиття. 

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від  17.05.2005 року № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій"  у разі  залиття,  аварії  квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком № 4. 

Вказаний акт складається комісією балансоутримувача багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира, яку було залито.

Згідно Додатку  № 4 та роз'яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29.12.2009 р. N 12/20-11-1975) в акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з    вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Верховний Суд України (надалі – ВСУ) розглянувши справу про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (надалі – ВССУ) у справі про відшкодування майнової та моральної шкоди в результаті затоплення квартири, своєю постановою від 23.08.2017р. № 6-2125цс16 відмовив у задоволенні заяви про перегляд ухвали ВССУ, зазначивши, що згідно з актом обстеження систем від 18 червня 2015 року на момент обстеження в квартирі НОМЕР_3 у ванній кімнаті та на кухні витоків та розгерметизації на трубопроводах не виявлено, трубопроводи знаходяться в задовільному стані. Цей акт складений через шість місяців від імовірного затоплення, без участі обслуговуючої організації систем загального користування - Комунального підприємства «Добробут»; не містить відомостей щодо самого затоплення, зокрема дат, причин, наслідки затоплення; акт складено за відсутності самих відповідачів, що позбавляє їх можливості подання доказів на його спростування. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції, керувався тим, що позивачі не довели факту залиття їхньої квартири, оскільки належних доказів, які б підтверджували факт залиття їхньої квартири, до матеріалів справи не додано. Зокрема, позивачі не надали комісійного акта, складеного за участю представників обслуговуючої організації,  яким би було зафіксовано сам факт затоплення, а також причини затоплення та завдані пошкодження.

Крім складання акту, доцільним буде детальне фотографування пошкоджень, завданих вашому майну залиттям квартири.

    2.Встановлення розміру матеріальної шкоди нанесеної залиттям.

У випадку, якщо акт про залиття складено належним чином та в ньому відображено всю передбачену законодавством інформацію, то належним доказом розміру матеріальної шкоди може слугувати кошторис складений відповідною будівельною організацією, яка здійснила ремонтно-відновлювальні роботи у вашому помешканні (для прикладу: ухвали ВССУ від 16 листопада 2016р. № 644/11576/15-ц; від 31 травня 2017 року у справі № 761/10016/13-ц; від 17 серпня 2017 у справі № 667/8086/15-ц).

Однак, б і льш надійним доказом буде висновок експертного дослідження, проведений відповідною експертною установою або атестованим експертом.

Згідно п. 1.3. розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень Затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998  № 53/5 (надалі – Інструкція) відповідно до чинного законодавства за дорученням, зокрема, осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, виконуються експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновках експертних досліджень згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до абз 2 п. 1.8. розділу 1 Інструкції Підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридичної або фізичної особи) з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.

Підпунктом 5.1. п. 5 розділу 2 Інструкції передбачено, що до основних завдань будівельно-технічної експертизи відноситься визначення вартості будівельних робіт, пов’язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо.

Підпунктом 5.1.1. п. 5 розділу 2 Інструкції встановлено орієнтовний перелік вирішуваних питань будівельно-технічною експертизою, зокрема:

-         які пошкодження об’єкта (будівлі, квартири, приміщення, оздоблення тощо) виникли внаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту на підроблюваних територіях тощо?

-          Яка технічна причина пошкоджень та руйнувань об’єкта нерухомого майна (елементів, конструкцій, інженерних мереж тощо)?

-         яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту тощо?

-         який розмір завданої матеріальної шкоди об’єкту (будівлі, квартирі, приміщенню, оздобленню тощо) унаслідок його залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту тощо?

Таким чином, для встановлення розміру матеріальної шкоди, завданої залиттям вашого помешкання, а також причин такого залиття (що також буде доцільним встановити у висновку), необхідно звернутись до відповідної експертної установи або експерта з проханням провести будівельно-технічне експертне дослідження за результатами якої вирішити вищенаведені запитання.

У такому випадку, відповідачу буде досить важко спростувати висновки експерта, зроблені за результатами проведеного дослідження, а витрати на проведення такого дослідження можна буде стягнути з відповідача у судовому порядку, заявивши у позовній заяві відповідну вимогу.

    3.Звернення до суду з позовною заявою.

У разі відмови винуватця залиття у добровільному порядку відшкодуватишкоду заподіяну вашому майну, необхідно звертатись з позовною заявою до суду.

Якщо ви маєте акт, складений у відповідності до законодавства, про встановлення факту залиття, та належні докази розміру завданої шкоди, то вірогідність задоволення вашого позову досить велика.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Наведене свідчить про те, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. (для прикладу: ухвали ВССУ від 30 листопада 2016 року у справі № 760/15560/15-ц; від 7 червня 2017 року у справі № 638/3357/15-ц; від 9 серпня 2017 року у справі № 208/5292/14-а).

Таким чином, обов ’ язок доказування своєї невинуватості у справі за вашим позовом буде покладено на відповідача і якщо він не доведе, що невинуватий, то позов буде задоволено і розмір матеріальної шкоди, завданої залиттям, буде стягнуто на вашу користь.

15 березня з метою ознайомлення слухачів правового факультету "Університету 60 плюс" зі змінами в законодавстві України  Центральна бібліотека ім. М.М. Коцюбинського запросила провести заняття головного спеціаліста відділу правопросвітництва та взаємодії з суб'єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Мурашко Оксану.

Вона розповіла, що з 07 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (опубліковано в газеті «Голос України» №4 (6759), яким внесено зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» і розширено доступ до безоплатної вторинної правової допомоги для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також – для дітей.

Пояснила у чому полягає зміст правил добросусідства і які особливості правового регулювання використання земельних ділянок. Окрім того, присутні дізналися про порядок прийняття спадщини за законом і за заповітом.

Заняття пройшло в інтерактивній формі, яка посприяла заохоченню слухачів задавати питання та шукати відповіді. На завершення Оксана Мурашко нагадала про загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я маю право!» та залишила буклети всім бажаючим. 

До заняття бібліотека підготувала книжкову виставку.

Інформацію надала координатор правового факультету "Університету 60 плюс" Наталія Ущенко.

З'явилися офіційні роз'яснення до похоронної "поправки Лозового" (джерело сайт СЬОГОДНІ.ua)

 

Інформація, яку активно поширюють ЗМІ, що дозвіл на похорон з 15 березня 2018 надавати тільки після рішення суду, не відповідає дійсності.

"За новелами кримінально-процесуального кодексу України, будь-яку експертизу, в тому числі судово-медичну, з 15.03.2018 може призначати слідчий суддя, але тільки в рамках кримінального провадження. Тобто, у випадках насильницької смерті, і тільки після реєстрації повідомлення про кримінальне правопорушення", – повідомляє прес-служба Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Адже тільки експерт може видати лікарське свідоцтво про смерть, що настала внаслідок травми, отруєння, ураження струмом, дії інших зовнішніх факторів, раптової смерті немовлят, і якщо особистість померлого не встановлена.

Якщо ж людина померла природною смертю, дія нововведень кримінально-процесуального законодавства на процедуру видачі дозволу для його поховання не поширюється. Правила поховання в Україні не змінилися, змінився тільки суб'єкт, який призначає експертизу: не слідчий, а слідчий суддя.

Коли слідчому доведеться звертатися до слідчого судді з клопотанням про призначення експертизи, то воно буде розглядатися слідчим суддею негайно і без всяких зволікань.

Висновок експерта проводиться на основі Акту судово-медичного дослідження та результатів аналізів, в місячний термін з моменту призначення експертизи, але тіло віддається на поховання після завершення розтину. Проведення експертизи на правила поховання також не впливає.

Джерело: сайт СЬОГОДНІ.ua

Реформа освіти в Україні - тема заняття правового факультету "Університету 60 плюс"

27 лютого заняття правового факультету "Університету 60 плюс" на тему "Реформа освіти в Україні" провели спеціалісти Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Мурашко Оксана, головний спеціаліст відділу правопросвітництва та взаємодії з субєктами надання безоплатної первинної правової допомоги і Бойко Юлія, начальник відділу правової інформації та консультацій.

Інформацію надала координатор правового факультету "Університету 60+" Ущенко Наталія

1 лютого заняття правового факультету "Університету 60 плюс" провели спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області: Прокопенко Юлія, начальник відділу ринкового та метрологічного нагляду Управління захисту прав споживачів,  Сичинська Тетяна, завідувач Сектору контролю за регульованими цінами, Костюк Ігор, головний спеціаліст юристконсульт відділу правового забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області та спеціалісти Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги: Бойко Юлія, начальник відділу правової інформації та консультацій, Мурашко Оксана, головний спеціаліст відділу правопросвітництва та взаємодії з субєктами надання безоплатної первинної правової допомоги.
Фахівці управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області розповіли як здійснюється контроль за регульованими цінами, про порядок інспектування підприємств торгівлі, права споживачів та їх захист, правила торгівлі непродовольчими товарами, правила торгівлі різними групами продовольчих товарів, права споживачів на обмін товарів належної якості та неналежної якості.
Спеціалісти Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги перелічили категорії людей, які мають право на безоплатну правову допомогу, куди звертатися і як її отримати. Дали практичні поради як діяти в умовах впровадження медичної реформи.
Слухачі факультету одержали індивідуальні консультації.

Інформацію надала  координатор правового факультету "Університету 60 плюс"  Наталія Ущенко.

Що робити покупцеві, який випадково розбив чи пошкодив товар в магазині

 

Досить часто трапляються такі неприємні ситуації, коли в магазині покупець випадково упускає або ж зачіпає товар, який лежить неналежним чином, і він розбивається чи пошкоджується. І, як правило, працівники магазину/адміністрація/охорона починають відразу вимагати сплатити кошти за такий зіпсований товар.

У таких ситуаціях, перш за все, потрібно з’ясувати, хто насправді винен в тому, що товар пошкоджено – покупець, адміністрація магазину, яка неправильно зберігала/розмістила цей товар в торговому залі, чи можливо зовсім інший покупець? Важливо зазначити, що Закон України «Про захист прав споживачів» у таких ситуаціях однозначно захищає покупця (споживача).

Згідно зі ст.323 та ст. 668  Цивільного кодексу України, ризик ненавмисного знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, тобто магазин. До того часу, доки Ви не оплатили товар на касі, Ви не є його власником і тому не відповідаєте за його пошкодження.

Якщо ж адміністрація/охорона магазину наполягає на своєму, вимагайте скласти акт про пошкодження товару, а також про обставини, які виключають Вашу вину (неправильно розставлений товар, вузькі проходи тощо). За можливості знайдіть свідків, які змогли б підтвердити дані обставини. Слід підкреслити, що вину покупця, а також чи він повинен платити за такий товар може встановити тільки суд. Тобто покупець повинен пам’ятати – нічого на місці не оплачується, на місці тільки фіксується.

Якщо адміністрація магазину відмовляється складати будь-які акти і однаково вимагає сплатити кошти, покупець повинен пам’ятати, що відповідно до ч. 2 ст.17 ч.2 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється примушувати споживача купувати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту. Однак споживачу необхідно довести, що він розбив/зіпсував товар випадково. І у цьому може дуже допомогти запис із камери відеоспостереження.

У випадку, коли адміністрація/охорона магазину переходить до більш рішучих дій і взагалі не випускає покупця з приміщення, слід згадати ще й про пункти 1, 4 і 5 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», в яких йдеться про заборону нечесної підприємницької практики та агресивної діяльності. Так, «агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає або може впливати на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції». Крім того «як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики: створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати; вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання».

У випадку, коли після всіх аргументів, покупця продовжують змушувати сплатити за розбитий/пошкоджений товар і відмовляються складати акт та фіксувати ситуацію на місці, він повинен викликати поліцію.

Джерело: http://www.consumer.gov.ua Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів