19 ГРУДНЯ - 105 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИКОЛИ РУДЕНКА
Герой України, видатний український письменник, дисидент, філософ, правозахисник, перший голова Української Гельсінської спілки, борець за незалежність, політв'язень радянських таборів, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка.
Моїх чуттів розвіяна руїна
Нагадує в пісках померлу річку.
Та є ще Бог…
І є ще Україна…
Для них я збережу у грудях свічку.
Микола Руденко
Сходинки життя: син луганського шахтаря, фронтовик, політв’язень, дисидент, очільник Української Гельсінської групи.
«Руденко – це справді, без перебільшення непересічна постать. Дисидент, що взагалі не схожий на дисидентів, якими ми їх собі зазвичай уявляємо. Він виглядав не так. Він говорив не так. Він був зовсім не політичний в особистому спілкуванні. І водночас він був справжнім дитям свого регіону, Донбасу, і свого часу. Він не боявся говорити, що був сталіністом і комуністом, який помилявся і визнав свої помилки. Це був справжній філософ, який мислив категоріями, придумував концепції, народжував ідеї. Кому були потрібні ідеї, як побудувати ефективну економічну модель, коли йшлося про тотальне «купи-продай», розграбування народної власності, власне збагачення? Тому він писав для майбутнього», - наголошує автор книжки «Дисиденти» Вахтанг Кіпіані.
«Роботи Миколи Руденка набувають особливої національної і загальнолюдської значущості в непевні часи викликів і небезпек, оскільки вони визначають, у якому напрямі розвиватиметься життя, які пріоритети і цінності стануть визначальними для людини і суспільства. Це стосується також пріоритетів розвитку науки і просвітництва. Визначальною особливістю є новаторські наукові праці Миколи Руденка, які органічно поєднують глибоку світоглядність з науковою фундаментальністю економічних, філософських та космологічних праць», - зазначає доктор філософських наук, професор Василь Кушерець.
Твори Руденка, що налякали ЦК КПРС: «Економічні монологи», «Енергія прогресу», «Формула Сонця» викривали збочення соціалістичного будівництва.
9 листопада 1976 року, на квартирі А.Д. Сахарова у Москві, Микола Руденко провів прес-конференцію для іноземних журналістів, де оголосив про створення Української Гельсінкської Групи. Для КДБ і ЦК КПРС це була бомба: ще три місяці Москва не знала, як реагувати на «український вибрик». За цей час УГГ опублікувала свої програмні документи, дані про Голодомор, репресії 30-х і 60-х років, знищення УПА, список політичних таборів та українських політв’язнів тощо.
Рішення про арешт Руденка ухвалювали на спеціальному засіданні ЦК КПРС. У лютому 1977 року Миколу заарештували, а в червні засудили до 7 років таборів і 5-ти років спецпоселення. Усі його книжки вилучили із бібліотек і продажу.
Після відбуття семи років ув’язнення Микола Руденко з дружиною ще чотири роки прожили на засланні в Алтаї. Після звернення академіка Андрія Сахарова до тогочасного кремлівського керівника Михайла Горбачова, Руденкам на рік скоротили термін заслання. У грудні 1987 року їм не було куди повертатися – квартиру конфіскували, роботи немає. Руденки добиваються дозволу виїхати до Німеччини, а звідти – до США. І їм не просто дозволили – їх депортували, позбавивши радянського громадянства.
В США Микола Руденко працював на радіостанціях «Свобода» і «Голос Америки», очолював зарубіжне представництво УГГ, потім Української Гельсінської Спілки. В Україну Микола і Раїса Руденки повернулися у вересні 1990 року. Їх відновили у громадянстві та реабілітували.
Микола Руденко розпочав працю над спогадами. Спогади Миколи Руденка «Найбільше диво – життя» є одним із найцікавіших і найвагоміших мемуарних творів в українській літературі кінця ХХ століття, їх неодноразово видавали в різні роки. Сьогодні спогади та інші твори Миколи Руденка, видані в Україні і за кордоном, можете знайти в нашій бібліотеці.
Запрошуємо до читання.
