10 грудня - Міжнародний День прав людини

    

     Згідно з Указом президента від 08.12.2008 року, з нагоди 60 - річниці проголошення Загальної декларації прав людини, в Україні проводиться Всеукраїнський тиждень права. Захід проводиться щороку в тиждень, що включає 10 грудня - Міжнародний День прав людини. Адже саме цього дня у 1948 році Генеральна Асамблея Організації Об`єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини. Нині чимало країн включають основні положення Декларації в своє базове законодавство і конституції.

10 грудня 2021 року Чернігівська міська центральна бібліотека імені М. М. Коцюбинського спільно з представниками Українського інституту національної пам’яті Сергієм Бутком та Сергієм Горобцем провели для школярів 11 класу ЗОШ №35 правопросвітницький захід на тему: «Права людини: вчора і сьогодні. Українська Гельсінська Група: 45 років від дня заснування».

Захід мав на меті поглибити й розширити знання учнів з історії виникнення та розвитку ідеї прав людини, підвищити рівень правової культури та поінформованість учнів щодо їхніх конституційних прав та обов’язків, можливостей їх реалізації та захисту.

«Людство на шляху утвердження прав і свобод людини пройшло тернистий шлях, крок за кроком обмежуючи всевладдя держави, поширюючи принцип рівноправності на все більше коло осіб та відносин між ними. Часто саме боротьба за права людини, за нові й нові ступені свободи ставала каталізатором змін у суспільно-політичному житті тієї чи іншої країни, вела до нового осмислення ролі людини в її відносинах з суспільством та державою», - зазначив співробітник Українського інституту національної пам’яті Сергій Бутко.

Про діяльність Української Гельсінської Групи, яка ставила своїм завданням знайомити громадян України з Декларацією прав людини ООН та сприяла виконанню в Україні постанов Декларації, виступала на захист переслідуваних за переконання, давала їм моральну та юридичну допомогу і домагалася від влади здійснення права на вільний обмін інформацією та ідеями розповів школярам співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Сергій Горобець. «Підтверджена фактами значущість українських дисидентів не викликає сумнівів. Жертовність цих хоробрих чоловіків і жінок свідчить про незламний дух української нації».

Школярам продемонстрували відео презентацію «Українська гельсінська група у схемах і персоналіях», відеоролик «Вони знали, що підписують собі вирок», підготовлений Українським інститутом національної пам’яті до 45-річчя заснування Української Гельсінської групи та запропонували ознайомитися з книгами виставки «ПРАВА ЛЮДИНИ: ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ». «Адже тільки маючи під рукою першоджерела, молоде покоління знатиме правдиву історію нашої боротьби за права людини і за право українського народу на незалежність, - сказав Сергій Бутко.

Оксана Соловей, викладач історії та права ЗОШ №35 побажала присутнім: «Хай наші права і свободи починаються з нашого дотримання їх по відношенню до наших ближніх! Адже слідуючи принципам поваги та активної громадянської позиції ми будуємо майбутнє не тільки для нас самих, але і для наших нащадків».

Завершуючи захід, Сергій Бутко побажав учням-випускникам активної життєвої позиції, поваги до Законів України, розуміння важливості їх дотримання. Бути толерантними, свідомими особистостями, захищати і примножувати надбання Незалежності!

1 грудня - 30-та річниця Всеукраїнського референдуму за Незалежність

     

24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила Акт Незалежності, яким проголосила незалежну Українську державу. Тоді ж Рада постановила внести цей Акт на затвердження на Всеукраїнський референдум. 

    1 грудня 1991 року відбувається Всеукраїнський референдум, участь у якому беруть 84,18 % всіх виборців, із яких 90,32 % підтверджують "Акт проголошення незалежності України". Бюлетень референдуму містив текст Акта проголошення незалежності України і запитання: "Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?"із двома варіантами відповіді: "Так, підтверджую" або "Ні, не підтверджую". Одночасно Верховна Рада України прийняла спец. звернення  "Шановні співвітчизники", в якому закликала громадян України підтримати Акт проголошення незалежності України: "Співвітчизники! Будьмо єдині в прагненнях наших, в розбудові незалежної державності України ! Наша земля пережила багато кривд і страждань, неволі, лихо засівало її - тож 1 грудня сама історія дає нам шанс, можливо останній, стати справжніми громадянами, творцями своєї держави, будівниками "власної хати", де панують "своя правда, і сила, і воля". 

    Референдум пройшов в усіх  27- ми адм. регіонах України: 24-х областях, 1 автономній республіці та 2-х  містах зі спец. статусом. У голосуванні взяли участь 31 891 742 виборці, або 84,18 % тих, хто мав право брати участь у референдумі та виборах Президента України (37,8 млн. громадян). На підтримку незалежності висловились 28 804 071 громадянин, або 90,32% тих, хто брав участь у голосуванні. Позитивну відповідь дає населення всіх областей України (Чернігівська обл. - 93,74, у Києві - 92,87) і Криму, незалежно від національного складу.

    Одночасно пройшли і перші президентські вибори, на яких переміг Леонід Кравчук, обраний першим президентом.

   

Цим самим Україна остаточно зриває процес підписання нового союзного договору, який так довго готував Михайло Горбачов. Президент країни, якої на той момент уже фактично не  існує, досі сподівається, що йому вдасться зібрати всіх колишніх сателітів під своєю орудою. А оскільки Україна виявляється чи не найупертішою, то саме на неї починає здійснюватися тиск. Зокрема Горбачов періодично телефонує Кравчукові й наполегливо переконує: Україні не до снаги побудувати власну економіку, адже остаточний розвал колишнього СРСР обов`язково призведе до розриву економічних зв`язків. Проте результати референдуму знаменують повноправне входження України до світового співтовариства вільних держав. Починається хвиля дипломатичного визнання України як незалежної держави. 2 грудня Україну визнали  Канада і Польща, 3-го - Угорщина, 4-го, коли ЦВК підвела підсумки плебісциту, - Латвія і Литва. 5-го - Російська Федерація, Аргентина, Болгарія і так далі.

 

         5 грудня Верховна Рада проголосила в «Посланні до парламентів і народів усіх країн»: «Договір 1922 року про утворення Союзу РСР Україна вважає відносно себе недійсним і недіючим».

   

Вже за тиждень, 8 грудня, у Білорусі керівники України, Росії і Білорусі підписали Біловезьку угоду - про ліквідацію Союзу Радянських Соціалістичних Республік, до якого тоді ще входили ці нові незалежні держави. Кравчук, Єльцин і Шушкевич підписали цей документ, потім ратифікований парламентами, від імені своїх держав, адже самі ці держави й були засновниками, утворили СРСР у 1922 році.      

                    

Під час демократичного волевиявлення 1 грудня 1991 року український народ підтвердив прагнення жити в суверенній державі та заклав підвалини для державотворчих процесів у незалежній Україні. Демократичні перетворення – результат відновлення незалежності та референдуму 1 грудня 1991 р.

                                        Список використаних джерел

Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. - К. : Наук. думка, 2012.

Т. 9 : Прил.-  С.- 2012. - С. 181.

Шаповал Ю. І.

Держава : ілюстрована енцикл. України. - К.: Балтія-Друк, 2008. - 160 с.: іл.

Україна. Нова епоха: 1991. - К.: КМ Publishing, 2011. - 352. : іл.