Шануємо і пам’ятаємо подвиг ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС

 

У ніч 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної станції стався вибух. Сьогодні виповнюється 38 років із дня аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала однією з найстрашніших катастроф за всю історію ядерної енергетики. Аварія забрала життя сотень людей і завдала непоправної шкоди екології.

 Шануємо і пам’ятаємо подвиг ліквідаторів аварії, які ціною власного життя  та здоров’я рятували від наслідків катастрофи.

Питання визначення статусу осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, врегульовано Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

 Відповідно до Закону до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи відносяться:

- учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1, 2, 3) – громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків у зоні відчуження;

- потерпілі від Чорнобильської катастрофи (категорія 1, 2, 3) – громадяни, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- діти, потерпілі від Чорнобильської катастрофи.

Підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Станом на 1 січня 2024 року понад 1,5 млн українців, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, отримують від держави додаткові виплати.

Наказом Мінсоцполітики від 01.02.2024 за № 38-Н (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.02.2024 за № 247/41592) «Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2024 рік» затверджено розміри грошової компенсації вартості продуктів харчування для громадян, віднесених до категорій 1 і 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2024 рік.

У Чернігівській області розміри для громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорії 1 становлять 491,0 грн, до категорії 2 – 245,50 грн як і в минулому році.

Під час вторгнення РФ в Україну 35 днів Чорнобильська атомна станція була в окупації. Російські солдати розграбували лабораторії, взяли в полон охорону й знущалися з персоналу, використовували її для розгортання подальших воєнних дій.

Вшановуючи пам'ять учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, бібліотека пропонує добірку книг про Чорнобильську катастрофу. Усі книги унікальні, бо вони містять світлини подій; інтерв'ю з очевидцями з різних підрозділів ЧАЕС, пожежниками, бійцями воєнізованої охорони, рибалками; описують посекундний розвиток аварії; мають різні варіанти осмислення трагедії Чорнобиля – через свідка, через історію, через сталкерів.

 

 

До річниці укладення першої конституції України

 

Щорічно 5 квітня Україна відзначає укладення першої конституції України, бо саме цього дня в 1710 році гетьман Пилип Орлик на козацьких зборах біля Тягині склав конституційний договір нашої держави.

Перша Конституція була укладена у двох примірниках: староукраїнською та латинською мовами. Складається документ з 16 статей, в яких визначені права та обов’язки учасників війська Запорізького.

Конституція Орлика, написана латиною, зберігається в Національному архіві Швеції. Документ староукраїнською зберігається в Москві. В 2010 році з’явився пам’ятник першій конституції України, котрий встановили в місті Бендери (колишня Тягиня) на честь 300-річчя договору.

Усім хто цікавиться історією України пропонуємо переглянути книгу «Договорів і постанов…», т. зв. «Бендерської теки», відомої в українській історіографії теж як «Бендерська конституція» або «Конституція Пилипа Орлика». Видання містить архівні фотокопії текстів, їх розчитку та переклад. Сюди увійшли також ратифікаційний акт Карла ХІІ та лист Карла ХІІ до кошового отамана Якима Богуша. У додатку -  факсимільне зображення опублікованих у ХІХ ст. латиномовного та російськомовного варіантів документів.

 

ДЕСЯТІ РОКОВИНИ РОЗСТРІЛУ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

Щороку 20 лютого в Україні вшановують пам'ять Героїв Небесної Сотні. У пам'ять про події Євромайдану та вшанування подвигу Небесної Сотні в бібліотеці експонується книжково-ілюстративна виставка-пам’ять «Назустріч свободі». На ній представлені щоденники  Майдану Андрія Куркова, Соні Кошкіної, братів Капранових, хроніки подій-свідчення очевидців Олександра Стражного, книги, що містять твори протестного мистецтва, збірки поезій – перші спроби зрозуміти, що відбулось, збірки розповідей Наталії Гук, Крістіни Бердинських про звичайних і водночас неймовірних людей, які творили революцію 2013-2014 р.. В цьому році День Героїв Небесної Сотні пройде під гаслом «Залишаємося гідними своїх героїв».

 20 лютого 2014 року ‒ найкривавіший день подій на Майдані у Києві, які отримали назву Революція гідності. В цей день загинула найбільша кількість мітингувальників Євромайдану – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п'ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

До Героїв Небесної Сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Серед них громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому з Героїв, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної Сотні – три жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.

«Небесну Сотню, ми вшановуємо не лише тих 107 героїв, а й усе те Небесне Воїнство, яке боронило і боронить нашу країну, віддаючи найцінніше – своє життя», – наголосив Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції гідності.

Безмежна повага та честь кожному, хто б’ється за Україну. І вічна пам’ять тим, хто у цій боротьбі віддав найцінніше - своє життя. СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!

До Дня Соборності України

 

НАША ЄДНІСТЬ – НАША ЗБРОЯ

З ДНЕМ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ! Хай любов до рідного краю об'єднує нас, допомагає йти до перемоги та процвітання соборної незалежної демократичної могутньої України. Добробуту та миру!

Це одне з найважливіших свят нашої країни, яке символізує те, що ми всі - один народ і жодні кордони не зможуть розділити нас. У цей день, 22 січня, 106 років тому українці проголосили незалежність своєї держави і створили Українську Народну Республіку, а рівно через рік відбувся Акт злуки УНР і ЗУНР, який знаменував об’єднання в одне державне ціле українські землі. Упродовж багатьох десятиліть Акт злуки залишався ідейним символом боротьби за незалежну, соборну державу.  Для українського народу, віками позбавленого власної державності та розірваного на частини між сусідніми країнами ця проблема завжди була особливо болючою й неймовірно складною.

Ідея соборності була і залишається базовою національною цінністю українців. Слово «Соборність» включає в себе єдність і згуртованість. Інститут національної пам’яті пояснює, що слово соборність — багатозначне. Це й об’єднання всіх земель, на яких проживає певна нація, і територіальна цілісність держави, але найголовніше — духовна згуртованість усіх громадян країни.

Головна традиція в День Соборності - це живий ланцюг, який українці вибудовують, символізуючи об'єднання українських земель і державну єдність. Історія цієї традиції починається в 1990 році - тоді живий ланцюг простягнувся з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного.

Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Щороку в цей день український народ із вдячністю згадує тих героїв, які намагались відродити незалежну Соборну українську державу, а також тих, хто нині бореться і загинув за незалежність і соборність.

До Дня Соборності України  у бібліотеці відкрита книжкова виставка «МИ – ЄДИНА УКРАЇНА». Вивчення та пам’ятання власної історії  - запорука собору душі кожного українця. Саме історична пам’ять зобов’язує нас бути гідними дідів-прадідів, творців і героїв. Виставка містить книги, що свідчать про етапи боротьби за незалежність та соборність України різних періодів нашої держави від 1917 року і до сьогодення.Книги, представлені на виставці, об’єднані в замкнуте коло, що символізує ланцюг єдності.

Запрошуємо до перегляду: вивчаймо власну історію і цінуймо цілість землі рідної і народу.

КНИГА З ВИСТАВКИ: Єремєєв П. Міфи та фейки з Історії України. 33 спростування. – Х.: АССА, 2023. – 144 с.

Історія сповнена міфів та фейків. Якісь із них виникли випадково, інші були створені, щоб заперечити існування українців як окремої нації. Пропагандистська машина працювала вправно, але настав час дізнатися справжню історію, яка захопить та зруйнує застиглий набір стереотипів.

Книги, представлені на виставці об’єднані в замкнуте коло, що символізує ланцюг єдності, а долоньки жовто-блакитного кольору - рукb українського народу, що прагнуть тримати один одного, плекаючи єдність, стійкість у любові, бути готовими до виснажливих і болючих випробувань.

Найцінніший скарб - права людини. 75 річниця від прийняття Генеральною асамблеєю ООН Загальної деклараціі прав людини(10.12.1948)

10 грудня 2023 року виповнилося 75 років одному з найвагоміших зобов'язань у світі – Загальній декларації прав людини.

Цей історичний документ став першим актом міжнародного характеру, в якому закріплено невід’ємні права кожної людини. «Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах» – положення, яке лежить в основі декларації. У річницю народження одного з найважливіших документів людства вся міжнародна спільнота відзначає День прав людини.

Цей день – це можливість у черговий раз нагадати всім, що для кожної держави і для кожного органу державної влади не може бути нічого важливішого за права людини. Недарма у нашій Конституції закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Сьогодні Україна, як і весь світ, зіткнулися з особливою жорстокістю та неповагою до прав людини. Розв’язана жорстока війна на винищення української нації і окупація рф території нашої країни, порушення прав людини цією державою на тимчасово окупованих територіях, численні терористичні акти та військові конфлікти по всьому світу свідчать про неспроможність як окремих держав, так і світової спільноти забезпечити на належному рівні захист прав людини і свобод.

Війна, яка супроводжується десятками тисяч смертей серед мирного населення, насильством, руйнуваннями, масовою міграцією людей змушує нас на власному досвіді переконатися, якою є ціна порушень прав людини. Боротьба держави за свою незалежність і суверенітет – це, в тому числі, боротьба за демократію, яка виражається через повагу до людської гідності, рівність прав і можливостей та свободу вираження поглядів: йдеться у повідомленні на сайті Верховної Ради України.

Геноцид: правовий вимір. 75 років із часу прийняття Генеральною асамблеєю ООН Конвенції про геноцид

 

9 грудня - відзначаємо 75 років із часу прийняття Генеральною асамблеєю ООН Конвенції про геноцид. Геноцид існував завжди. У ХХ столітті геноцид юридично оформили у міжнародному праві як злочин.

Автором поняття як правового терміну був польський юрист, дослідник Рафаель Лемкін. Він створив цей термін частково у відповідь на нацистську політику систематичного винищення євреїв під час Голокосту, але також у відповідь на попередні історичні випадки цілеспрямованих дій з метою винищення певних груп людей. Він, зокрема, був першим із фахівців міжнародного права, який визначив злочини сталінського комуністичного режиму проти українців як геноцид.

Термін «геноцид» був запропонований ним у 1944 році і складається з двох слів: грецького слова «генос», що означає расу, плем’я і латинського слова «цид», що означає вбивати.

Вперше геноцид визнали злочином в межах міжнародного права 1948 року на Генеральній асамблеї Організації Об'єднаних Націй у Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Друга стаття конвенції ООН визначає геноцид як будь-які дії, «вчинені з наміром знищити, повністю або частково, національну, етнічну, расову чи релігійну групу».

Кількість жертв для визнання геноцидом немає значення. Натомість важлива наявність цілеспрямованого наміру знищення.
1. Геноцид вірменів (1915-1923)

Один з найбільших геноцидів минулого століття вчинила Османська імперія, центр якої наприкінці її існування був на місці сучасної Туреччини. У 1915 році, коли світ поринув у Першу світову війну, радикальні турецькі націоналісти вирішили позбавитись християнської меншості, якою тоді були вірмени.
2. Голодомор в Україні (1932-1933)
Найвідоміший акт геноциду проти українського народу — Голодомор 1932-1933 років - шляхом створення штучного масового голоду. Голодомор викликаний свідомими та цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу й Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.
3. Голокост (1933-1945)
Голокост - найбільш відомий акт геноциду в історії. Тоді нацисти вбили близько 6 мільйонів євреїв та інших людей через їхню національність та релігійну приналежність. Вбивства організувала німецька нацистська партія на чолі з Адольфом Гітлером. Цілеспрямоване знищення єврейського населення було наслідком радикального антисемітизму, який офіційно сповідували нацисти.
4. Геноцид у Камбоджі (1975)
5. Знищення іракських курдів (1987-1989)
6. Геноцид у Боснії (1992-1995)
7. Різанина в Руанді (1994)
8. Геноцид чеченців (1994- 2009)

У ХХІ столітті ми стали свідками чергових звірств. Першими дії Росії в Україні геноцидом визнали у квітні парламентарі Естонії, Латвії та Канади. 14 квітня Верховна Рада схвалила постанову "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні", таким чином проголосивши дії російських військ на українській території геноцидом. Адже відбувається винищення культури, вбивство еліт, переслідування за національною ідентичністю, стирання фактів історії.

Правовий оберіг держави. До Дня Конституції України.

 

28 червня наша країна відзначає День Конституції. Саме 27 років  тому в Україні було прийнято Основний Закон держави. Цей акт закріпив незалежність українського народу, правові основи нашої держави, її суверенітет і територіальну цілісність. Ця подія стала найважливішою в житті українців після проголошення 24 серпня 1991 року незалежності України.

Слово «конституція» має латинське походження, що означає установлення, улаштування. Конституція – основний закон держави, що приймається, змінюється і скасовується в особливому порядку, який визначає суспільний і державний устрій, порядок і принципи утворення представників органів влади, виборчу систему, права й обов’язки громадян. Конституція – основа всього законодавства держави. Це правовий акт вищої юридичної сили, своєрідна ознака державності, юридичний фундамент державного і громадського життя, головне джерело національної системи права. Конституція на вищому рівні регулює суспільні відносини, пов’язані з  організацією влади, правами і свободами, обов’язками людини та громадянина, формами правління й державного устрою.

Ухвалення Верховною Радою України Основного закону 28 червня 1996 року стало важливим етапом утвердження державності, мало величезне політичне та правове значення для розвитку української політичної нації та громадянського суспільства. Венеціанська комісія визнала нашу Конституцію однією з найдемократичніших у Європі, особливо в частині прав, свобод та обов’язків громадян, які повністю відповідають міжнародним стандартам у галузі конституційного права.

У Конституції закріплений суверенітет Української держави над всією її територією, яка є недоторканною. А захист цього суверенітету і територіальної цілісності є найважливішою функцією держави і справою всього Українського народу. Дієвість цієї норми Конституції українці демонструють на практиці вже майже десять років, боронячи Україну від російської агресії.