Обов`язки батьків відносно своїх дітей

     

Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України (далі Кодекс)  визначено, що сім'я є первинним та основним осередком суспільства.

Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку визначеному законодавством.

Турбота про дітей, їх виховання покладається на матір та батька в рівній мірі. Мова йде не лише про моральний обов'язок кожного з батьків, але й про нормативно закріплений обов'язок.

Принцип рівності у здійсненні цього обов'язку не пов'язано з такими обставинами як:

                - наявністю чи відсутністю шлюбу між батьками;

- проживання разом з дитиною чи окремо;

- вік матері і батька, стан їх фізичного здоров'я, рівень матеріального забезпечення.

Рівності обов'язків мати, батька щодо дитини кореспондує рівне право дитини на виховання з боку матері та батька.

Особисті немайнові права і обов'язки щодо дитини виникають в матері і батька з моменту народження дитини і припиняються з досягненням її повноліття. З віком 18 років пов'язується досягнення людиною необхідної для її повної самостійності фізичної, психічної, соціальної зрілості. Ця зрілість асоціюється зі здатністю дати потомство, розумно керувати своїми діями і вчинками особистого характеру, працювати, утримувати не тільки себе, але й свою сім'ю та дітей.

Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Особисті немайнові обов'язки матері і батька щодо дитини діють:

- до досягнення особою 18 років або

- до вступу у шлюб, або

- до сімейної або підприємницької емансипації дитини.

Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Першочерговим обов'язком батьків, матері дитини, яка  не перебуває у шлюбі або батька, який не перебуває у шлюбі з матір'ю дитини, батьківство якого визначено у свідоцтві про народження дитини або визнано за рішенням суду, є - забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я.

Не менш важливим обов’язком батьків є – реєстрація народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Невиконання цього обов'язку є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. У разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження дитини реєстрація провадиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває. Реєстрація народження дитини засвідчується Свідоцтвом про народження, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Також до обов’язків батьків відносно своїх дітей належать :

-         Визначення прізвища, ім’я та по батькові дитини;

-         Виховання дитини в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки несуть відповідальність за виховання своїх дітей;

-         Піклування про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Від рівня добросовісності виконання батьками даного обов'язку залежить духовний світ дитини, її готовність до міжособистісних стосунків, прагнення до знань, здатність володіти своїми почуттями;

-         Забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;

-         Батьки зобов'язані поважати дитину. Повага до дитини - це повага до її прав, визначених Конвенцією ООН про права дитини та іншими міжнародними та національними законодавчими актами. Однією з форм прояву цієї поваги це врахування думки дитини при вирішенні питань, що стосуються її життя.

Слід відмітити, що передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Єдиною правовою підставою звільнення від обов'язку виховання дитини може бути позбавлення батьківських прав, як найжорсткіша санкція за невиконання батьківських обов'язків.

В свою чергу, забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, а також фізичні покарання дитини батьками, в ому числі застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Також слід зазначити, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

  

Головний спеціаліст Чернігівського

міського відділу державної реєстрації

актів цивільного стану

Північно-Східного міжрегіонального

управління Міністерства юстиції (м. Суми)                     Ольга ТКАЧОВА